Калібрахоа
Calibrachoa Cerv.
Калібрахоа — багаторічна рослина родини Пасльонові, яка здобула популярність завдяки рясному цвітінню. Зовні вона нагадує дрібноквіткову петунію, але має більш жорсткі, здерев'янілі пагони та менші за розміром квітки.
Вміст розділу
Калібрахоа
Calibrachoa excellens x C. ovarifolia
Калібрахоа гуміліс
Calibrachoa humilis (R. E. Fr.) Stehmann & Semir
Калібрахоа дрібноквіткова
Calibrachoa parviflora (Juss.) D’Arcy
Калібрахоа ексцелленс
Calibrachoa excellens (R. E. Fr.) Wijsman
Калібрахоа місіоніка
Calibrachoa missionica Stehmann & Semir
Калібрахоа оваліфолія
Calibrachoa ovalifolia (Miers) Stehmann & Semir
Калібрахоа сиза
Calibrachoa caesia
Калібрахоа
У промисловому квітникарстві перевага надається вегетативному розмноженню живцями, оскільки гібриди калібрахоа не зберігають батьківські ознаки при насіннєвому розмноженні. Це дозволяє отримувати однорідний за характеристиками посадковий матеріал.
Живцювання проводять у ранні терміни, зазвичай наприкінці зими, використовуючи легкі торф'яні субстрати. Для успішного вкорінення важливо підтримувати стабільну температуру 20-22 градуси та високу вологість повітря в теплиці.
Після вкорінення молоді рослини потребують пересадки в горщики більшого об'єму для розвитку потужної кореневої системи. Для формування гарного куща необхідно своєчасно проводити прищипування верхівок основних та бічних пагонів.
Важливо забезпечити правильний світловий режим, оскільки брак освітлення під час вирощування розсади призводить до деформації куща. Використання досвічування дозволяє отримати якісний матеріал навіть у ранні весняні місяці.
Рослина є досить вимогливою до складу ґрунту, який повинен мати слабокислу реакцію pH в межах 5.5–6.0. Надлишок лугу в ґрунті миттєво блокує засвоєння заліза, що веде до розвитку хлорозу листя.
Для повноцінного росту та цвітіння необхідне інтенсивне освітлення, тому культуру висаджують на відкритих ділянках, захищених від сильних вітрів. У контейнерах важливо забезпечити наявність дренажного шару для відведення зайвої вологи.
Полив здійснюється за мірою висихання верхнього шару субстрату, уникаючи застою води в кореневій зоні. Надмірне зволоження може стати причиною швидкого розвитку кореневих гнилей, які часто призводять до загибелі рослини.
У системі догляду обов’язковим є внесення комплексних добрив з високим вмістом мікроелементів, зокрема заліза та магнію. Підживлення слід проводити систематично, згідно з фазами розвитку культури та запитами конкретного сорту.
Калібрахоа добре переносить спеку, але в умовах критично високих температур потребує регулярного обприскування та контролю за вологістю повітря навколо куща. Це допомагає запобігти перегріву та зневодненню тканин.
Хлороз є найпоширенішою проблемою калібрахоа, що проявляється пожовтінням листкової пластини при збереженні зеленого кольору жилок. Вирішенням є регулярне застосування хелатних форм заліза та корекція кислотності води для поливу.
Шкідники, зокрема павутинний кліщ та трипси, швидко заселяють плантації в умовах сухого повітря. Для боротьби з ними рекомендується використання системних інсектицидів та акарицидів, що мають тривалий період захисної дії.
Кореневі гнилі часто стають наслідком помилок в агротехніці, зокрема неправильного поливу. Важливо використовувати стерильні субстрати для вирощування та стежити за здоров'ям кореневої системи на всіх етапах розвитку.
Попелиця (тля) часто вражає молоді пагони, виснажуючи рослину та переносячи вірусні захворювання. Регулярний огляд посадок дозволяє вчасно виявити вогнища ураження та провести локальну обробку хімічними засобами.
- Догляд за вентиляцією в теплиці допомагає запобігти ураженню борошнистою росою.
- Своєчасна видалення зів'ялих квіток сприяє утворенню нових бутонів.
- Використання якісних стимуляторів росту зміцнює імунітет рослин перед несприятливими умовами.