Рафлезія

Природне поширення обмежене вологими тропіками Південно-Східної Азії. Рослина веде паразитичний спосіб життя, впроваджуючись у тканини кореневої системи ліан роду Tetrastigma.

Для росту та розвитку квітки необхідні умови густих дощових лісів, де панує постійна вологість та висока температура. Поза межами свого господаря рафлезія існувати не може.

Умови ґрунту не відіграють прямої ролі у життєдіяльності рафлезії, оскільки вона не отримує мінеральні речовини з землі, а поглинає готові органічні сполуки безпосередньо з ліани-господаря.

У сільському господарстві ця рослина не використовується, оскільки агротехнічне вирощування паразитичних видів такого типу є біологічно неможливим у штучно створених умовах.

Найбільшою загрозою для популяції рафлезії є інтенсивна дефорестація. Вирубка лісів призводить до зникнення специфічних лиан, без яких розвиток паразита стає неможливим.

Екологічні зміни у тропічних зонах негативно впливають на комах-запилювачів. Специфічний запах квітки приваблює мух, які відіграють ключову роль у розмноженні виду.

Порушення цілісності екосистем через будівництво доріг або створення плантацій призводить до розриву біологічних зв'язків між паразитом та його хазяїном.

Антропогенний тиск та надмірний туризм у місцях зростання квітки часто призводять до витоптування бутонів, які повільно дозрівають протягом тривалого часу.

Відсутність механізмів захисту від патогенів, що можуть вражати лиану-господаря, робить рафлезію вторинною жертвою хвороб деревної рослинності в тропічних лісах.