Гречкові

Гречка посівна (Fagopyrum esculentum) — однорічна трав’яниста рослина, що належить до родини Гречкові (Polygonaceae). Це одна з небагатьох культур, яка завдяки своїм властивостям посідає особливе місце в сівозмінах багатьох аграрних підприємств.

Історично культура походить з північних районів Індії та Гімалаїв, звідки вона поширилася до Європи та Азії. В Україні гречка традиційно є однією з найважливіших зернових культур, яка вирощується практично в усіх природно-кліматичних зонах, особливо в лісостеповій смузі.

Рослина має добре розвинену кореневу систему, що дозволяє їй засвоювати важкорозчинні сполуки фосфору з ґрунту. Стебло має схильність до вилягання, тому підбір стійких сортів та дотримання норм висіву є критично важливими для збереження врожаю.

Агротехніка вирощування включає вимоги до температури повітря, адже культура не витримує навіть незначних приморозків. Висівання проводять, коли ґрунт прогрівається до 10–12°C на глибині загортання насіння. Важливим етапом є боротьба з бур’янами на ранніх етапах розвитку.

Господарське значення гречки величезне: окрім отримання якісної крупи, культура є надзвичайно ефективним медоносом. Мед, зібраний з квіток гречки, вирізняється високим вмістом заліза та специфічним ароматом, що високо цінується на ринку сільськогосподарської продукції.

• Потреба в перехресному запиленні.
• Основна хвороба: аскохітоз та пероноспороз.
• Вразливість до шкідників: довгоносики, попелиці.
• Стійкість до короткочасної посухи.
• Значення у виробництві дієтичних продуктів харчування.