Пасифлора шовковицелиста
Passiflora morifolia
Пасифлора шовковицелиста (Passiflora morifolia) походить з родини Страстоцвітих і є багаторічною ліаною. Розмноження цієї культури проводиться насіннєвим способом або за допомогою живцювання у весняний період.
Вміст розділу
Пасифлора шовковицелиста
Насіння потребує підготовки перед посівом, включаючи скарифікацію для підвищення схожості. Висівати насіння найкраще наприкінці лютого, щоб забезпечити тривалий вегетаційний період.
Поживний субстрат повинен бути пухким і забезпечувати хороший дренаж. Для висіву використовують суміш торфу та перліту, що дозволяє утримувати вологу, не створюючи умов для гниття.
Температурний режим для проростання має бути стабільним у межах 22-25 градусів Цельсія. Постійна вологість поверхні ґрунту є ключовою умовою для успішного старту розвитку рослин.
Після появи кількох справжніх листків рослини пікірують в окремі ємності. Поступове загартовування перед висадкою у відкритий ґрунт допоможе адаптувати пасифлору до нових умов.
Ця рослина вимагає великої кількості світла, проте не переносить прямих сонячних променів у полудень. Найкращим місцем для вирощування є добре освітлені теплиці або закриті веранди.
Ґрунт для вирощування повинен бути багатим на органічні речовини та мати слабокислу реакцію. Важливо уникати засолення ґрунту, що часто трапляється при використанні неякісних добрив.
Полив має бути рівномірним, оскільки пересихання земляної грудки призводить до скидання листя та бутонів. Влітку полив посилюють, враховуючи температуру навколишнього середовища.
Висока вологість повітря є критичною для запобігання пошкодженню павутинним кліщем. Рекомендується регулярне розпилення води навколо листя в ранкові години.
Підживлення здійснюють мінеральними добривами для квітучих культур протягом усього сезону вегетації. Це стимулює формування бутонів та розвиток потужної вегетативної маси.
Шкідники, такі як павутинний кліщ, є головною проблемою при вирощуванні в закритому приміщенні. Вони пошкоджують листя, висмоктуючи сік, що послаблює рослину.
Борошнистий червець часто поселяється у пазухах листків, утворюючи білий восковий наліт. Регулярна інспекція рослин дозволяє виявити шкідника на початкових стадіях зараження.
Надмірна вологість ґрунту сприяє розвитку кореневих гнилей. При перших ознаках потемніння стебла необхідно обмежити полив та провести обробку фунгіцидами.
Білокрилка може швидко поширюватися серед рослин, тому профілактика є важливим елементом догляду. Важливо забезпечити постійну вентиляцію приміщення, де росте пасифлора.
При вирощуванні у відкритому ґрунті рослина може уражатися іншими грибковими захворюваннями листя під час затяжних дощів, що потребує негайного захисту препаратами на основі міді.