Біофітум
Biophytum
Насіння біофітуму висівають переважно навесні, коли світловий день починає активно збільшуватися. В умовах захищеного ґрунту або оранжерей посів можливий цілий рік за умови забезпечення якісного досвічування.
Вміст розділу
Біофітум
Для успішного проростання насіння розподіляють по поверхні вологого легкого субстрату, що складається із суміші торфу та піску. Насіння не слід сильно заглиблювати, оскільки йому необхідний доступ світла для активації процесів росту.
Ємність із посівами необхідно накрити склом або плівкою для створення ефекту міні-парника. Підтримання постійної високої вологості повітря є критично важливим фактором на початковому етапі розвитку паростків.
Оптимальна температура для проростання насіння біофітуму становить +22...+25 градусів Цельсія. Перші сходи зазвичай з’являються протягом двох-трьох тижнів після посіву за умови дотримання температурного режиму.
Пікірування сіянців проводять після того, як у рослин сформується пара справжніх листків. Пересадку проводять дуже обережно, намагаючись максимально зберегти цілісність ніжної кореневої системи молодих рослин.
Біофітум — це типовий представник тропічної флори родини Квасеницеві, що потребує стабільних умов утримання. Рослина вкрай чутлива до різких перепадів температури та протягів, які можуть призвести до опадання листя.
Для нормального розвитку культури необхідна висока вологість повітря, не нижче 60-70%. У приміщеннях із сухим повітрям рекомендується регулярне обприскування або використання спеціалізованих зволожувачів.
Ґрунт повинен бути пухким, повітропроникним та мати слабокислу або нейтральну реакцію. Оптимально підходить суміш дернової землі, листового перегною та грубозернистого піску в рівних пропорціях.
Рослина віддає перевагу розсіяному освітленню і категорично не переносить потрапляння прямих сонячних променів. Надлишок інсоляції викликає опіки ніжних листкових пластин та втрату декоративності кущика.
Полив має бути регулярним, але помірним, щоб не допустити застою вологи біля коріння. Перезволоження субстрату часто стає причиною розвитку кореневих гнилей та загибелі біофітуму.
Основну небезпеку для біофітуму в захищеному ґрунті становлять сисні шкідники, такі як павутинний кліщ і борошнистий червець. Вони швидко розмножуються при низькій вологості повітря та послаблюють рослину.
При систематичному перезволоженні ґрунту розвиваються грибкові захворювання, що проявляються у вигляді гниття кореневої шийки. Хвороба поширюється дуже швидко, тому при перших ознаках необхідно скоротити полив.
Сіра гниль може уражати надземну частину рослини, якщо вона перебуває в умовах поганої вентиляції. Для боротьби з грибковими ураженнями застосовують фунгіциди системної дії згідно з інструкцією.
Профілактика шкідників включає регулярний огляд зворотного боку листя та підтримання оптимальної вологості. При появі колоній шкідників ефективні біопрепарати на основі аверсектинів.
Своєчасна санітарна обрізка пошкоджених частин рослини допомагає знизити ризик розповсюдження інфекцій всередині колекції. Здорова рослина має високий природний імунітет до більшості патогенів.
