Меєзія

Ареал розповсюдження меєзії охоплює переважно північні регіони, де переважає помірний або холодний клімат. Вони зустрічаються в тундрі, лісотундрі та на низинних болотах, де грунт насичений вологою протягом більшої частини вегетаційного періоду.

Вимоги до ґрунтів у цих рослин досить вузькі. Вони віддають перевагу субстратам з високим вмістом торфу та нейтральною або слаболужною реакцією середовища. Оскільки вид не вирощується як сільськогосподарська культура, його значення обмежується екосистемними функціями.

Екологічна стійкість меєзії безпосередньо залежить від стабільності гідрологічного режиму. Будь-яке осушення або зміна хімічного складу води призводить до швидкої деградації популяцій моху, оскільки він втрачає здатність до нормального метаболізму в умовах нестачі вологи.

Ботанічні особливості роду включають наявність характерних видовжених ніжок спорогонів, що підносяться над гаметофітом. Розмноження відбувається спорами, які переносяться вітром, або вегетативним шляхом, що дозволяє виду колонізувати придатні мікростації за наявності відповідних умов освітлення та вологості.