Маршанція

Ареал поширення маршанції охоплює майже всю земну кулю, де є достатня кількість вологи. У природі вони займають ніші біля струмків, на вологих схилах та в місцях з високим рівнем вологості. У тепличному господарстві їх поява свідчить про порушення режиму поливу, надмірну вологість або поганий дренаж у горщиках з розсадою.

Біологічні особливості маршанції полягають у наявності талому — плаского тіла, що щільно притискається до поверхні ґрунту. Рослина не має провідної системи. Вегетативне розмноження здійснюється через виводкові кошики, що містять маленькі часточки талому, які легко поширюються разом із водою під час поливу.

Для успішного росту маршанції необхідна постійна вологість, тінь та відсутність прямих сонячних променів. Оптимальний субстрат повинен мати слабокислу реакцію. В агротехніці важливо розуміти, що при появі цього моху на поверхні субстрату необхідно терміново переглянути режим аерації ґрунту, оскільки мох витісняє культурні рослини, позбавляючи їх доступу кисню до коренів.

Використання маршанції в промислових цілях мінімальне, проте вона є важливим науковим об'єктом. Її здатність до швидкого розмноження та витривалість роблять її небажаним «мешканцем» у виробничих оранжереях. Основні методи боротьби включають:

• Покращення дренажних властивостей субстрату.
• Зменшення частоти поливу.
• Регулярне розпушування верхнього шару ґрунту.