Локсома

Ареал розповсюдження цієї папороті обмежений суто Північним островом Нової Зеландії. Рослина зростає у вологих лісах, віддаючи перевагу захищеним ділянкам з постійним рівнем зволоження ґрунту та повітря.

З ботанічного погляду вид має характерне кореневище, що розгалужується, та специфічну будову спорангіїв. Це давня група рослин, яка зберегла багато архаїчних ознак, що робить її цікавою для вивчення в наукових колах.

Вимоги до навколишнього середовища включають стабільно високу вологість та відсутність значних температурних коливань. Рослина не переносить посушливих умов або засолення ґрунту, що робить її непридатною для культивування в умовах фермерських господарств.

Господарське значення культури відсутнє. Оскільки локсома є ендеміком і потребує специфічних природних умов, її використання в аграрному секторі неможливе, а сама рослина не має жодної харчової чи промислової ролі для людини.