Гіменофіллум
Hymenophyllum
Гіменофіллум, що має народну назву плівчатка, належить до родини Гіменофіллові. Ця унікальна культура характеризується надзвичайно тонкими листками, що складаються лише з одного шару клітин, через що рослина повністю залежна від зовнішнього середовища.
Вміст розділу
Гіменофіл Вільсона
Hymenophyllum wilsonii
Гіменофіллум багатоквітковий
Hymenophyllum polyanthos
Гіменофіллум віялоподібний
Hymenophyllum flabellatum
Гіменофіллум зубчастий
Hymenophyllum denticulatum
Гіменофіллум поникаючий
Hymenophyllum demissum
Гіменофіллум тіньовий
Hymenophyllum umbratile
Гіменофілум ексертум
Hymenophyllum exsertum
Гіменофілум іржавий
Hymenophyllum ferrugineum
Гіменофілум мадерський
Hymenophyllum maderense
Гіменофілум ниркоподібний
Hymenophyllum nephrophyllum
Гіменофілум пилчастий
Hymenophyllum serrulatum
Гіменофілум розширений
Hymenophyllum dilatatum
Гіменофілум тунбриджський
Hymenophyllum tunbrigense
Гіменофілум яванський
Hymenophyllum javanicum
Гіменофіллум
Ареал поширення цієї рослини охоплює вологі тропічні та субтропічні ліси земної кулі. У сільськогосподарському розумінні цей вид не є промисловою культурою, проте він є об'єктом інтересу колекціонерів та наукових оранжерей завдяки своїй ботанічній унікальності.
Основною вимогою до умов вирощування є постійна висока вологість повітря, яка має наближатися до показника насичення. Рослина не має продихів на листках, тому будь-яке коливання вологості призводить до швидкої втрати тургору та відмирання вегетативної маси.
Для посадки використовують спеціалізовані субстрати, що імітують кору дерев або кам'янисті поверхні, вкриті мохом. Використання звичайного ґрунту є неприпустимим, оскільки воно призводить до загнивання коренів та швидкого ураження патогенами.
Температурний режим повинен залишатися помірним без різких коливань. Рослина погано переносить як спеку, так і занадто низькі температури, тому ідеальним місцем для її існування є закриті флораріуми з контрольованим мікрокліматом.
Серед головних загроз варто виділити високий ризик виникнення гнилі при застої води. Оскільки тканина листка надзвичайно тонка, навіть невелика колонія грибків здатна швидко знищити цілу колонію рослин.
Шкідники, зокрема попелиця та павутинний кліщ, можуть пошкоджувати пагони. Через ніжну структуру листя методи боротьби обмежені лише біологічними засобами або обережним механічним очищенням, оскільки хімічні препарати діють надто агресивно.