Глейхенові

Природний ареал родини охоплює вологі тропічні та субтропічні регіони земної кулі. Найбільше різноманіття видів спостерігається у південній півкулі, зокрема в Австралії, Новій Зеландії та на островах Малайського архіпелагу. У природі вони часто займають нішу піонерних видів на бідних на поживні речовини ґрунтах, де вони створюють щільні килими.

Основна ботанічна ознака глейхенових — наявність довгих кореневищ, що дозволяють папороті швидко поширюватися на значні відстані. Спорангії розташовані групами та мають товсті стінки, що є еволюційною перевагою для виживання у вологих лісах. Листки (ваї) можуть бути як шкірястими, так і ніжними, залежно від виду та умов освітлення, в яких зростає рослина.

Вимоги до агротехніки включають забезпечення високої вологості повітря та стабільного температурного режиму в межах 20–25 градусів Цельсія. Рослини вкрай чутливі до якості поливної води: вона повинна бути м’якою, без хлору та солей. Ґрунт має бути пухким, кислим, з додаванням торфу та піску, що забезпечує необхідний рівень аерації для кореневої системи.

Господарське значення цих папоротей здебільшого обмежене декоративним садівництвом та науковими дослідженнями. Проте, через складність утримання, вони рідко зустрічаються у приватних колекціях. Основними проблемами при культивуванні є ураження борошнистою росою та іншими грибковими інфекціями, що виникають при порушенні режиму провітрювання або при надмірному зволоженні субстрату.