Пеларгонія (Geraniaceae)
Пеларгонія (Pelargonium) — рід багаторічних трав'янистих або напівчагарникових рослин родини Геранієві (Geraniaceae). Це популярна культура, яка використовується не лише в декоративному садівництві, а й у промисловості для виробництва ефірної олії, яка має високу цінність завдяки своїм ароматичним та антисептичним властивостям.
Найбільші розділи
Вміст розділу
Герань ручайна
Geranium rivulare
Герань сибірська
Geranium sibiricum
Герань синювата
Geranium caeruleatum
Герань Соландра
Geranium solandri
Герань срібляста
Geranium argenteum
Герань срібляста
Geranium subargenteum
Герань струнка
Geranium gracile
Герань трилофум
Geranium trilophum
Герань холмова
Geranium collinum
Герань шерстиста
Geranium lanuginosum
Гірчак лебединий
Erodium cygnorum
Ешольція каліфорнійська
California
1 позиція
Монсонія
Monsonia
13 позицій
Пеларгонія
Pelargonium
48 позицій
Товари розділу · 12
Пеларгонія (Geraniaceae)
Природний ареал походження культури охоплює переважно південні регіони Африканського континенту. Сучасне промислове вирощування зосереджене у країнах з теплим кліматом, де відсутні тривалі низькі температури взимку. Ботанічно рослина характеризується наявністюлопатевого листя та зонтикоподібних суцвіть, що містять специфічні залози, в яких накопичуються терпеноїди.
Агротехнічні вимоги до пеларгонії включають забезпечення яскравого сонячного освітлення та наявності поживного, добре аерованого субстрату. Культура не терпить застою води, тому дренаж є обов'язковою умовою посадки. У промислових масштабах пеларгонію вирощують переважно як однорічну або багаторічну культуру, що потребує обов'язкового догляду за рівнем вологості в теплицях.
Господарське використання пеларгонії спрямоване на вилучення геранієвої олії, яка широко застосовується в парфумерно-косметичній галузі та фармакології. Крім того, пеларгонія є однією з найпопулярніших культур для міського озеленення, балконів та терас завдяки тривалому цвітінню та високій стійкості до сонячної інсоляції.
Основними фітопатологічними проблемами для культури є грибкові ураження, такі як борошниста роса та сіра гниль, які інтенсивно розвиваються при поганій вентиляції. Серед шкідників найнебезпечнішими є павутинний кліщ, попелиця та оранжерейна білокрилка. Заходи контролю передбачають використання сучасних пестицидів та оптимізацію режиму провітрювання приміщень для вирощування.
- Способи розмноження: живцювання та насіннєвий метод.
- Тип ґрунту: слабокислий або нейтральний, пухкий.
- Вимоги до освітлення: пряме сонячне світло.
- Зимівля: у приміщеннях при температурі не нижче +10°C.