Фоссомбронієві

Природний ареал розповсюдження цієї родини охоплює різноманітні кліматичні зони, від помірних до тропічних регіонів світу. Вони найчастіше трапляються на вологих ґрунтах, глинистих схилах та в місцях з порушеним рослинним покривом, де мінімізована конкуренція з боку вищих судинних рослин.

Ботанічні особливості включають наявність розгалужених або простих стебел із бічними листковими пластинками. Цікавою рисою є розвиток гаметангіїв — чоловічих та жіночих органів статевого розмноження, які захищені спеціалізованими покривами. Спори мають складну орнаментацію поверхні, що допомагає в їх ідентифікації при мікроскопічному дослідженні.

Умови для успішного росту включають високу відносну вологість повітря та постійну присутність вологи в субстраті. Вони є вкрай чутливими до висихання та хімічного складу ґрунту, тому рідко виживають у зонах інтенсивного землеробства з використанням агрохімікатів, що робить їх чутливими біоіндикаторами чистоти довкілля.

Хоча ці рослини не мають сільськогосподарського значення в традиційному розумінні, вони відіграють важливу роль у формуванні первинного ґрунтового покриву, запобігаючи ерозії ґрунту на схилах. У наукових колах фоссомбронієві розглядаються як модельні об'єкти для вивчення механізмів адаптації спорових рослин до мінливих екологічних умов.

• Висока екологічна спеціалізація видів.
• Схильність до росту на оголених ґрунтах.
• Залежність від мікроклімату для циклу розмноження.