Повойникові

Ареал поширення родини охоплює майже всі континенти, від тропіків до помірних широт. Ці рослини надають перевагу мілководдям, берегам річок, озер та зрошувальним системам. Їхня здатність швидко заселяти вільні водні ділянки робить їх важливим елементом флористичного складу агроценозів, що використовують систему затоплення.

Ботанічні ознаки включають наявність дрібного, часто супротивного листя та непоказних квітів, що запилюються самостійно або водою. Рослини мають здатність до інтенсивного вегетативного розмноження, що дозволяє їм формувати щільні килимові зарості. Така життєва форма сприяє ефективному поглинанню поживних речовин безпосередньо з води.

Вимоги до агротехніки стосовно цих рослин зводяться до регуляції гідрологічного режиму. Для фермерів основним методом стримування розвитку повойникових є своєчасне скидання води з полів або застосування специфічних гербіцидів, дозволених для використання на культурах, що вирощуються в умовах надмірного зволоження.

Господарське використання цих рослин практично відсутнє, вони не розглядаються як сільськогосподарські культури. Захист від них включає комплекс заходів:

• Дотримання сівозмін із перервами на осушення полів.
• Механічне очищення іригаційних каналів.
• Використання якісного насіннєвого матеріалу без домішок насіння гідрофітів.

Основними шкідниками для повойникових часто стають водні молюски та деякі види личинок комах, що живляться їхньою зеленою масою. Хвороби цих рослин найчастіше пов'язані з грибковими інфекціями в період пересихання водойм, проте для культурних рослин вони рідко становлять пряму фітопатологічну небезпеку.