Цитинус

Рослина має унікальний спосіб живлення, прикріплюючись до кореневої системи рослин-господарів, найчастіше з родини Ладанникові (Cistaceae). Ареал розповсюдження охоплює регіони Середземномор'я, Південну Африку та Мадагаскар.

Для нормального розвитку цитинусу необхідна присутність специфічного господаря в умовах сухого клімату. Він найкраще адаптований до кам'янистих або піщаних ґрунтів, де ростуть відповідні чагарники.

Агротехнічне культивування цієї рослини не здійснюється, оскільки її життєдіяльність неможливо відтворити поза межами природної симбіотичної системи з рослиною-господарем.

Рослина проводить більшу частину свого життя під землею у вигляді ендофітної нитчастої структури. Над поверхнею ґрунту з'являються лише яскраві квіти, які запилюються комахами або дрібними ссавцями.

Головною загрозою для існування цитинусу є антропогенний тиск на екосистеми, що призводить до деградації природних місць зростання ладанників.

Зміна кліматичних умов та часті пожежі в Середземномор'ї суттєво впливають на чисельність популяцій, оскільки паразит не може вижити без сталої присутності господаря.

Вплив комах-шкідників, що пошкоджують кореневу систему рослин-господарів, безпосередньо позначається на здатності цитинусу до накопичення поживних речовин.

Надмірне збирання квітучих частин людиною створює додатковий ризик, оскільки обмежує можливість природного насіннєвого розмноження виду.

Оскільки цитинус не є сільськогосподарською культурою, боротьба з хворобами чи шкідниками для нього не проводиться, проте стан здоров'я всієї популяції залежить від екологічного балансу біотопу.