Коноцефалові

Природний ареал поширення охоплює вологі та затінені екосистеми переважно північної півкулі. Вони віддають перевагу екотопам з високим рівнем вологості повітря. Часто ці рослини можна зустріти в лісових масивах біля джерел води, на берегах річок або у вологих розщелинах скель, де вони утворюють суцільні килимові покриття.

Ботанічні особливості Коноцефалових визначаються їхнім таломним типом організації. Тіло рослини не має чіткого поділу на стебло та листки, натомість має вигляд плоского розгалуженого слані. Поверхня талому вкрита візерунчастими порами, що є характерною ознакою, яка допомагає в ідентифікації виду. У період спороношення вони утворюють підняті над поверхнею структури, що несуть репродуктивні органи.

Вимоги до агротехніки включають стабільний рівень вологості та захист від пересихання. Оптимальним середовищем для вирощування є пухкий субстрат із високим вмістом торфу або подрібненої кори, що забезпечує необхідну кислотність. Освітлення має бути розсіяним, оскільки пряме сонячне проміння може спричинити висихання та пошкодження ніжних тканин слані.

Основне спрямування використання — це створення мікрокліматичних зон у теплицях, використання в тераріумах як декоративного елемента та дослідження як біоіндикаторів стану середовища. Серед основних проблем, що загрожують цій культурі, виділяють:

• Поразка грибковими інфекціями через надмірну вологість при слабкій циркуляції повітря.
• Висихання та втрата тургору при критичних відхиленнях температурного режиму.
• Конкуренція з боку більш агресивних видів бур'янів у відкритому ґрунті.