Бурманнієві

Ареал розповсюдження бурманнієвих охоплює переважно тропічні та субтропічні зони планети. Вони зустрічаються у вологих лісових масивах Південної Америки, Африки та Азії. Для успішного існування цим рослинам необхідні стабільний температурний режим та високий рівень вологості повітря і ґрунту, що характерно для екваторіальних екосистем.

Ботанічні особливості родини включають відсутність хлорофілу у багатьох представників, через що вони отримують поживні речовини через симбіоз із грибами. Стебла зазвичай тонкі та короткі, квітки мають складну будову і часто вирізняються яскравим забарвленням, що забезпечує запилення специфічними комахами у густих тропічних хащах.

З погляду агротехніки, бурманнієві є вкрай складними для вирощування. Вони не пристосовані до відкритого ґрунту в помірних широтах і вимагають створення штучних екосистем із контрольованим мікрокліматом. Будь-яке порушення балансу мікоризи призводить до негайної загибелі рослин, що унеможливлює традиційні методи землеробства.

Господарське використання наразі обмежене теоретичною ботанікою та фармакологічними дослідженнями біологічно активних речовин. Основні загрози для цих рослин у природі — це знищення середовища існування, грибкові інфекції, що вражають кореневу систему, а також чутливість до зміни хімічного складу ґрунту внаслідок антропогенного впливу.