Гіршфельдія
Довідник · Культури

Гіршфельдія

Hirschfeldia

Гіршфельдія сива (Hirschfeldia incana) є типовим представником родини капустяних, що найчастіше розглядається в агрономії як небажаний об'єкт або бур'ян.

1 позицій

Вміст розділу

Гіршфельдія

Проростання насіння відбувається переважно в осінньо-зимовий період, коли температура повітря сприяє розвитку молодих розеток, що готуються до весняного цвітіння.

У посівах озимих культур гіршфельдія з'являється одночасно з основною культурою, що ускладнює своєчасну обробку гербіцидами через подібність фаз розвитку.

Стратегія контролю посівів включає передпосівну культивацію, яка дозволяє знищити першу хвилю проростків до моменту висіву сільськогосподарських культур.

В умовах зрошення терміни сівби можуть варіюватися, оскільки рослина здатна до розтягнутого проростання протягом усього вегетаційного сезону за наявності вологи.

Ця культура віддає перевагу добре освітленим ділянкам з родючими ґрунтами, проте здатна виживати в екстремальних умовах на виснажених та ущільнених землях.

Рослина характеризується високою посухостійкістю, що зумовлено анатомічною будовою кореневої системи, здатної видобувати воду з нижніх горизонтів ґрунту.

Кислотність ґрунту не є суттєвим лімітуючим фактором для росту гіршфельдії, оскільки вона виявляє пластичність до різних рівнів pH середовища.

Для ефективного розвитку їй потрібен простір, тому в загущених посівах основної культури її розвиток суттєво пригнічується, якщо вчасно провести агротехнічні заходи.

Висока енергія росту в ранні фази розвитку дозволяє їй швидше засвоювати елементи живлення, випереджаючи в рості культурні рослини.

Головна небезпека полягає у тому, що гіршфельдія є проміжним господарем для багатьох шкідників, включаючи рапсового квіткоїда та капустяну міль.

Патогени, що накопичуються на цій рослині, сприяють поширенню кореневих гнилей та грибкових захворювань, які потім вражають посіви товарних культур.

Відсутність контролю за розвитком гіршфельдії на краях полів призводить до швидкої інвазії шкідників на поля з рапсом та іншими капустяними культурами.

Серед шкідників також варто виділити попелиць, які колонізують суцвіття та виснажують рослину-господаря, зберігаючись на ній протягом тривалого часу.

Для мінімізації ризиків агрономи рекомендують проводити десикацію або регулярне скошування неорних ділянок, де скупчується ця рослина.