Полин австрійський

Вид поширений переважно в степовій зоні, де займає сухі схили, вигони та узбіччя доріг. Це світлолюбна культура, яка виявляє надзвичайну стійкість до несприятливих погодних факторів.

Рослина невибаглива до ґрунтових умов, успішно зростає на засолених, бідних на гумус або кам'янистих ґрунтах. Глибоке коріння дозволяє рослині отримувати поживні речовини з нижніх шарів ґрунту, де інші види часто гинуть.

В сільськогосподарському виробництві цей вид класифікується як бур'ян, що знижує продуктивність пасовищ. Його присутність у травостої небажана, оскільки він має гіркий смак і може надавати специфічного присмаку молоку тварин, що його споживають.

Господарське використання обмежене використанням у фітотерапії та як сировини для ефіроолійної промисловості. Рослина містить біологічно активні сполуки, які проявляють антисептичні властивості.

Основними хворобами полину австрійського є грибкові ураження, такі як борошниста роса, що виникає в умовах високої вологості. Уражені рослини демонструють пригнічений ріст і зниження інтенсивності цвітіння.

До шкідників, що обмежують чисельність цього виду, належать різні види комах-фітофагів, зокрема листоїди та попелиці. Вони харчуються молодими пагонами, що може призвести до ослаблення популяції в окремих екотопах.