Руконіжка мадагаскарська

Ці примати обирають для життя тропічні дощові ліси, а також іноді зустрічаються на плантаціях кокосів та лічі. Вони будують складні гнізда у формі кулі, які розташовуються високо в кронах дерев для захисту від хижаків.

Умови довкілля для руконіжки мають відповідати вологим тропікам з мінімальними сезонними коливаннями температури. Стабільна вологість є критичною для збереження екосистеми, в якій цей вид може добувати собі їжу.

Цей вид веде виключно нічний спосіб життя. Для виживання їм потрібні великі лісові ділянки, оскільки вони мають низьку щільність популяції та потребують значних ресурсів для пошуку личинок комах та плодів.

Через свою спеціалізацію на нічному способі життя та специфічну дієту, вони не можуть вирощуватися як сільськогосподарський об'єкт. Спроби утримання в неволі є надзвичайно складними та майже завжди безуспішними через суворі вимоги до середовища.

Основним ворогом виживання руконіжки є знищення середовища існування через незаконну вирубку лісів та розширення сільськогосподарських угідь.

Місцеві забобони мають негативний вплив на популяцію, оскільки через страх перед цим «містичним» звіром люди часто вбивають тварин при зустрічі.

Антропогенний фактор, такий як полювання або випадкове виловлення, також значно зменшує кількість особин у дикій природі.

Зменшення біорізноманіття лісів призводить до дефіциту кормової бази, що посилює боротьбу за виживання серед дрібних груп ай-ай.

Відсутність ефективних заходів із захисту місць проживання робить майбутнє виду вкрай непевним у довгостроковій перспективі.