Касита

Географічно рід поширений переважно в тропічних зонах. Найбільше різноманіття видів зафіксовано на австралійському континенті, а також у деяких регіонах Африки та Азії, де панує теплий і вологий клімат, сприятливий для розвитку паразитичних форм.

Особливістю ботанічної будови касити є наявність гаусторій — специфічних виростів, через які рослина проникає у провідні тканини господаря. Це дозволяє їй висмоктувати воду та мінеральні речовини прямо з організму іншої рослини.

До умов довкілля касита висуває мінімальні вимоги щодо якості ґрунту, адже її живлення забезпечується виключно за рахунок вищих рослин. Оптимальними умовами для її життєдіяльності є висока вологість повітря та наявність великої кількості рослин-господарів у зоні досяжності.

Господарське використання касити в агрономії є від’ємним. Вона розглядається виключно як шкідливий об'єкт, боротьба з яким ускладнюється тим, що гербіциди, які знищують паразита, часто завдають шкоди і культурній рослині, на якій він оселився.

Основними загрозами є швидка колонізація нових ділянок та здатність паразита до тривалого виснаження господарів. Поширення насіння птахами ускладнює контроль за осередками ураження, що робить каситу небезпечним об'єктом для садівництва та лісового господарства.