Пародія
Parodia
Розмноження пародій в агротехнічних умовах найчастіше проводиться насіннєвим способом. Посів здійснюється у весняний період, коли температура повітря стабільно тримається на позначці вище 20-22 градусів Цельсія.
Вміст розділу
Пародія айопаянська
Parodia ayopayana
Пародія алакрипортана
Parodia alacriportana
Пародія білосніжна
Parodia nivosa
Пародія Вараса
Parodia warasii
Пародія висока
Parodia procera
Пародія еринацеус
Parodia erinaceus
Пародія золотистоколючкова
Parodia chrysacanthion
Пародія золотистоколючкова
Parodia aureicentra
Пародія клавіцепс
Parodia claviceps
Пародія колонновидна
Parodia columnaris
Пародія комутанс
Parodia commutans
Пародія крассігібба
Parodia crassigibba
Пародія Леннінгхауза
Parodia lenninghausii
Пародія Мааса
Parodia maassii
Пародія майрананська
Parodia mairanana
Пародія мікросперма
Parodia microsperma
Пародія муріката
Parodia muricata
Пародія підземна
Parodia subterranea
Пародія Ріттера
Parodia ritteri
Пародія чудова
Parodia magnifica
Пародія Шумана
Parodia schumanniana
Пародія
Насіння цього кактуса відрізняється вкрай малим розміром, тому його не засипають товстим шаром ґрунту. Достатньо злегка втиснути його у зволожений субстрат, що складається із суміші піску та дернової землі.
Для проростання насіння вкрай важливо підтримувати постійну вологість і високу температуру повітря. Рекомендується використовувати міні-теплички з прозорим покриттям для створення ефекту парника.
Після появи перших сходів вкрай важливо забезпечити їм повноцінне освітлення, уникаючи при цьому потрапляння прямих сонячних променів. Провітрювання контейнерів починають проводити поступово, щоб молоді рослини адаптувалися до сухого повітря.
Пікіровка розсади проводиться не раніше, ніж через кілька місяців після проростання, коли кактуси досягають розміру невеликої горошини. На цьому етапі важливо дотримуватися обережності, щоб не пошкодити ніжну кореневу систему.
Пародії належать до родини Кактусові і в природі зростають у гірських районах Південної Америки, переважно в Аргентині, Парагваї та Уругваї. У природному середовищі вони адаптовані до кам'янистих ґрунтів і перепадів температур.
Для успішного культивування необхідний субстрат із відмінними дренажними властивостями. Ґрунтова суміш повинна мати слабокислу реакцію, що сприяє повноцінному засвоєнню поживних речовин із ґрунту.
Рослини потребують інтенсивного, але розсіяного сонячного освітлення. Прямі промені в полуденні години можуть викликати опіки епідермісу, тому в домашніх та оранжерейних умовах часто застосовують притінення.
Полив має бути помірним у вегетаційний період і практично відсутнім взимку. Застій вологи в піддоні або перезволоження субстрату згубні для кореневої системи, що часто призводить до загнивання.
Температурний режим у літній період має відповідати інтервалу 20–25 градусів. Взимку рослини потребують періоду спокою при прохолодних температурах, що є необхідною умовою для успішного цвітіння в наступному сезоні.
Основними шкідниками для представників цього роду є павутинний кліщ і борошнистий червець. Ці комахи харчуються клітинним соком кактуса, залишаючи після себе характерні сухі плями і павутину.
Для боротьби зі шкідниками застосовують спеціалізовані акарициди та інсектициди системної дії. Важливо проводити регулярний огляд рослин, особливо в складках ребер, де шкідники найчастіше ховаються.
Грибкові захворювання, такі як гнилі, виникають при порушенні правил агротехніки. Надмірний полив у поєднанні з поганою вентиляцією повітря створює ідеальні умови для розвитку патогенних мікроорганізмів.
Фізіологічні пошкодження часто пов'язані з неправильним режимом освітлення. Епідерміс кактуса може змінювати колір на червонуватий або жовтуватий при занадто яскравому сонці або, навпаки, витягуватися при нестачі світла.
- Дотримання карантину для нових екземплярів
- Регулярна обробка інвентарю
- Забезпечення гарної циркуляції повітря в приміщенні