Гіпеаструм
Hippeastrum Herb.
Гіпеаструм (Hippeastrum Herb.) є представником родини Амарилісові. Це багаторічна цибулинна рослина, що природно походить з тропічних та субтропічних регіонів Південної Америки, проте сьогодні активно культивується по всьому світу як декоративна культура.
Вміст розділу
Гіпеаструм
Розмноження у промислових масштабах відбувається вегетативно, шляхом поділу материнської цибулини на дочірні особини. Це дозволяє зберегти сортові характеристики батьківської рослини, включаючи забарвлення та розмір суцвіть.
Висадка цибулин у горщики здійснюється наприкінці періоду спокою, зазвичай наприкінці зими. Дуже важливо не заглиблювати цибулину повністю: над поверхнею ґрунту має залишатися щонайменше третина її об’єму.
Ґрунтовий субстрат повинен бути пухким та мати добру аерацію. Суміш дернової землі, торфу та річкового піску забезпечує оптимальні умови для швидкого вкорінення та подальшого розвитку кореневої системи.
Відстань між стінками горщика та цибулиною не повинна перевищувати 3-4 сантиметри. Занадто великий об’єм ґрунту стимулює утворення великої кількості «діток», що забирає сили у рослини, необхідні для формування квітконосу.
Рослина вимагає інтенсивного, але розсіяного сонячного світла. Прямі сонячні промені в полуденні години можуть викликати опіки на листках, тому розміщення на вікнах східної або західної експозиції є ідеальним.
Температурний режим у фазі активного росту повинен становити +20...+23°C. У період цвітіння температуру можна дещо знизити, щоб продовжити час декоративності суцвіть та попередити передчасне в’янення.
Полив здійснюють обережно, уникаючи попадання води безпосередньо на лусочки цибулини. Застій вологи у горщику є головним чинником, що провокує розвиток кореневих гнилей.
Для стимуляції цвітіння та розвитку потужного листя рослині необхідні регулярні підживлення комплексними добривами. Найкраще використовувати препарати, збагачені калієм та фосфором, з мінімальним вмістом азоту.
Період спокою, що триває з осені до зими, є обов’язковим для закладання квіткових бруньок. У цей час рослину тримають у сухому прохолодному приміщенні при температурі близько +12°C без поливу.
Червоний опік (стагоноспороз) є найбільш поширеною проблемою. Хвороба проявляється як червоні плями та смуги на цибулині, що з часом призводить до її розм’якшення та повної загибелі тканин.
Фузаріоз вражає корені та донце, часто виникаючи внаслідок надмірного поливу або поганої якості субстрату. Рослина при цьому втрачає тургор листя і поступово висихає, незважаючи на зволожений ґрунт.
Серед шкідників небезпеку становлять павутинний кліщ, щитівка та борошнистий червець. Вони послаблюють рослину, висмоктуючи поживні соки, що значно знижує декоративні якості квітки.
Цибулева муха може відкладати яйця в тканини цибулини, після чого личинки, що вилупилися, вигризають її внутрішню частину. Це захворювання важко діагностувати на ранніх стадіях.
Боротьба з хворобами включає обробку фунгіцидами (наприклад, препаратами міді) та протруювання цибулин перед посадкою. Важливо також підтримувати належну гігієну приміщення, де вирощуються квіти.

