Кордиліна
Cordyline Comm. ex Juss.
Кордиліна належить до родини Аспарагусових (Asparagaceae) і представляє собою вічнозелені чагарники або дерева. Її природний ареал охоплює тропічні райони Австралії, Нової Зеландії та Південно-Східної Азії.
Вміст розділу
Кордиліна Бауера
Cordyline baueri Hook. f.
Кордиліна Бенкса
Cordyline banksii Hook. f.
Кордиліна Бенкса та кордиліна карликова (гібриди)
Hybrids between Cordyline banksii and Cordyline pumilio
Кордиліна бразильська
Cordyline brasiliensis
Кордиліна Каспара
Cordyline kaspar W.R.B. Oliv.
Кордиліна нероздільна
Cordyline indivisa (G. Forst.) Steud.
Кордиліна південна
Cordyline australis (G. Forst.) Endl.
Кордиліна пуміліо
Cordyline pumilio Hook. f.
Кордиліна чагарникова
Cordyline fruticosa (L.) A. Chev.
Корділіна південна x Бэнкса
Cordyline australis x cordyline banksii
Кордиліна
Рослина віддає перевагу добре освітленим місцям, але з обов'язковим притіненням від прямого сонця, яке може спричинити серйозні пошкодження листкової поверхні. Оптимальна температура повітря влітку коливається в межах 20–22°C.
До складу ґрунтосуміші висуваються високі вимоги: вона має бути легкою, родючою та мати добре виражені дренажні властивості. Застій води в зоні кореневої системи є головною причиною загибелі культури в умовах культивації.
Полив має бути регулярним, але помірним, залежно від швидкості висихання верхнього шару ґрунту. У зимовий період, при зниженні температури, інтенсивність поливу суттєво зменшують, щоб запобігти розвитку грибкових інфекцій.
Господарське використання кордиліни включає створення декоративних композицій у ландшафтному дизайні. Деякі види відомі своєю міцною деревиною та волокнистими листками, які в минулому використовувалися у промислових цілях.
Щитівки — одні з найпоширеніших шкідників, що закріплюються на нижньому боці листків. Вони харчуються клітинним соком, через що листя втрачає колір, стає млявим і згодом опадає, що призводить до загального виснаження рослини.
Поява павутинного кліща зазвичай свідчить про занадто сухе повітря в приміщенні. Ці дрібні шкідники швидко розмножуються, утворюючи павутинні сітки, під якими відбувається процес живлення на тканинах рослини.
Борошнистий червець виглядає як білий наліт, що нагадує вату, який забиває пазухи листків. Для ефективної боротьби важливо не лише застосовувати хімічні засоби, а й проводити ретельну гігієнічну обробку рослини.
Фузаріоз та інші види гнилей виникають переважно через помилки в агротехніці, зокрема через надмірний полив. Патогени вражають кореневу шийку та корені, що часто призводить до незворотних наслідків для рослини.
Профілактика хвороб полягає у забезпеченні належної циркуляції повітря навколо куща та регулярному моніторингу стану листя. У разі виявлення перших симптомів інфекції рекомендується негайна ізоляція хворого екземпляра.