Антоцерос точковий

Антоцерос точковий (Aspiromitus punctatus) — це представник відділу Антоцеротовидні, який за своєю будовою займає проміжне положення між печіночними мохами та вищими судинними рослинами. Він не є сільськогосподарською культурою та не вирощується людиною.

Гаметофіт рослини виглядає як округла, лопатева таломна пластинка насиченого зеленого кольору. Характерною рисою є наявність численних пор на верхньому боці талому, що надає йому крапчастого вигляду, звідки й походить назва виду.

Біологічною особливістю цього виду є здатність утворювати симбіоз із ціанобактеріями роду Nostoc. Ці мікроорганізми живуть у внутрішніх порожнинах талому, забезпечуючи рослину азотом, що дозволяє їй виживати на бідних на поживні речовини субстратах.

Рослина висуває суворі вимоги до умов зволоження. Вона поширена на вологих глинистих ґрунтах, на відкритих ділянках, поблизу канав або на полях, де порушено природний ґрунтовий покрив. Вид є дуже чутливим до пересихання.

Оскільки антоцерос точковий не має комерційного використання, агротехніка щодо нього не розроблялася. У наукових колах він відомий як важливий об’єкт для вивчення еволюції рослин, оскільки його спорофіт має унікальну здатність до тривалого росту завдяки інтеркалярній меристемі.

Головними загрозами для популяцій є антропогенний вплив, зокрема обробка полів гербіцидами. Оскільки рослина є досить ніжною, хімічне навантаження на ґрунт призводить до її швидкої деградації та зникнення з локацій.

Зміна водного балансу ландшафту є критичним фактором. Будь-які меліоративні роботи, що призводять до висушування ділянок, роблять існування антоцеросу неможливим, оскільки він не має механізмів для виживання в посушливих умовах.