Вірус розеточності арахісу

Вірус не здатний до самостійного поширення без участі Groundnut rosette assistor virus (GRAV), що належить до родини лютеоловірусів та забезпечує інкапсуляцію генетичного матеріалу.

Вектором передачі в природних умовах є сисний шкідник — попелиця виду Aphis craccivora, яка переносить інфекцію від заражених рослин до здорових.

Збереження патогену в міжсезоння відбувається в диких видах бобових та зимуючих рослинах-резерваторах, які слугують базою для попелиць.

Біологія вірусу тісно пов'язана з життєвим циклом його переносника, тому епіфітотійний розвиток хвороби залежить від активності популяції комах.

Первинні ознаки ураження проявляються у вигляді хлоротичної мозаїки та крапчастості на молодих листках, що з'являються одразу після сходів.

Характерною особливістю є укорочення міжвузлів, внаслідок чого стебла стають дуже короткими, а листя формує густу «розетку» біля основи рослини.

Листки стають деформованими, дрібними та часто скручуються по краях, змінюючи свій природний колір на блідо-жовтий або жовто-зелений.

Уражені рослини припиняють ріст у висоту та виглядають пригніченими, при цьому вони часто починають активно галузитися, набуваючи вигляду куща.

• Пожовтіння та мозаїчність листкової поверхні.
• Карликовість та сильне вкорочення міжвузлів.
• Деформація листя і втрата здатності до цвітіння.
• Надмірне кущення при загальному пригніченні росту.

Розвиток та стрімке поширення хвороби залежать від кліматичних факторів, що стимулюють розмноження попелиці у посівах.

Поєднання сухої та спекотної погоди, що сприяє міграції крилатих форм попелиці, часто стає тригером для масового інфікування посівів арахісу.

Температурний режим в діапазоні 20–28°C є оптимальним для реплікації вірусу та активного живлення переносників на тканинах рослин.

Загущені посіви та відсутність сівозміни сприяють накопиченню інфекційного фону на ділянках, що робить наступні посіви вразливішими.

Наявність бур'янів поблизу полів створює умови для постійного резервування вірусу протягом усього періоду вегетації культури.

Вірус розеточності є однією з найнебезпечніших хвороб арахісу, здатною спричинити повну втрату врожаю бобів на заражених площах.

Рослини, заражені на ранніх етапах, не здатні сформувати врожай, оскільки патоген блокує розвиток генеративних органів та виснажує метаболізм.

Крім прямих кількісних втрат, якість зерна суттєво погіршується, що унеможливлює його використання в харчовій чи переробній промисловості.

Інфекція викликає системне порушення обміну речовин, що робить рослину вразливою до вторинних патогенів та несприятливих погодних умов.

Економічні збитки від цієї хвороби змушують фермерів відмовлятися від вирощування вразливих сортів на великих площах протягом багатьох років.

Пріоритетним методом є використання стійких гібридів та сортів арахісу, які мінімізують розвиток симптомів після зараження.

Застосування системних інсектицидів проти попелиць у критичні фази розвитку посівів значно знижує швидкість розповсюдження вірусу.

Дотримання просторової ізоляції між полями поточного та минулого років є критично важливою умовою для запобігання поширенню інфекції.

Систематичне знищення бур'янів як у посівах, так і на межах полів, позбавляє попелицю місць для перезимівлі та початкового розмноження.

Оптимізація строків сівби та густоти насаджень дозволяє рослинам зміцніти та легше переносити вплив вірусної інфекції в разі її появи.