Вірус смугастості проса

Тип хвороби — системне вірусне ураження, яке призводить до порушення обміну речовин у рослинах та зміни їхнього зовнішнього вигляду.

Головним переносником вірусу є комахи-цикадки, зокрема представники роду Cicadulina. Вірус зберігається в організмі комахи протягом тривалого часу.

Механічне перенесення вірусу через сік під час догляду за посівами не є характерним, тому основна увага приділяється саме боротьбі з переносниками.

Біологія вірусу тісно пов'язана з циклами розвитку злакових рослин, на яких він паразитує та накопичується протягом вегетаційного періоду.

Первинною ознакою є поява хлоротичних плям або смуг на листкових пластинках, які розташовані паралельно до жилок листка.

З часом смуги стають довшими і чіткішими, покриваючи значну частину листової поверхні, що помітно знижує інтенсивність фотосинтезу.

Уражені рослини виглядають пригніченими, спостерігається значне відставання у рості, особливо при ранньому зараженні в період появи сходів.

• Пожовтіння листя за типом хлорозу.
• Деформація та скручування молодих листків.
• Повільний розвиток вторинної кореневої системи.
• Недорозвиненість волоті, що знижує врожайність.

Кінцевим проявом хвороби є некротизація окремих ділянок листя, що призводить до передчасного відмирання вегетативних органів рослини.

Розвиток інфекції залежить від активності цикадок, чисельність яких різко зростає за умов стійкої теплої та помірно вологої погоди.

Резерваторами вірусу в природі виступають дикорослі злакові трави, з яких переносники перелітають на посіви культурних рослин.

Занедбані поля та наявність великої кількості бур'янів створюють сприятливе середовище для розмноження комах-переносників вірусу.

Оптимальною для поширення хвороби є температура в діапазоні 22-28 градусів, яка сприяє швидкому розмноженню переносників.

Часті опади в літній період можуть дещо стримувати міграцію цикадок, але загалом волога сприяє гарному росту рослин-резерваторів.

Хвороба завдає великих збитків, оскільки знижує загальну біологічну продуктивність посівів та погіршує якісні показники насіння.

Найбільшої шкоди вірус завдає в роки з масовим розмноженням цикадок, коли рівень ураження посівів може досягати критичних значень.

Зерно, отримане з уражених рослин, є щуплим, має низьку енергію проростання та гірші технологічні властивості при подальшій переробці.

Через загальне ослаблення організму рослини стають більш схильними до ураження іншими грибковими чи бактеріальними патогенами.

Зниження врожаю може бути суттєвим і в деяких випадках призводити до економічної недоцільності збору зерна з сильно уражених ділянок.

Систематичне знищення бур'янів навколо полів є ключовою умовою запобігання поширенню вірусу та скорочення площ резервації комах.

Використання інсектицидних протруйників насіння та обприскування посівів у період активного літа комах дозволяє стримати поширення інфекції.

Важливим елементом є дотримання сівозміни та просторова ізоляція посівів від багаторічних трав, де можуть зимувати переносники.

Вибір стійких до вірусних хвороб сортів проса дозволяє суттєво зменшити ризик втрати врожаю навіть за наявності переносників на полі.

Моніторинг чисельності цикадок за допомогою жовтих клейових пасток дає змогу вчасно вжити захисних заходів до початку епіфітотії.