Корковість винограду

Цей вірус належить до родини Betaflexiviridae, роду Vitivirus. Він вражає судинну систему рослини, блокуючи нормальний рух поживних речовин від листя до коренів та плодів.

Основним шляхом поширення інфекції є використання зараженого прищепного матеріалу, який не пройшов відповідного фітосанітарного контролю.

Вірус також може поширюватися за допомогою комах-переносників, зокрема борошнистих червеців, що живляться соком інфікованих лоз і переносять патоген на здорові кущі.

Це захворювання є системним: якщо вірус потрапив у тканини рослини, він розповсюджується по всьому кущу, роблячи його постійним джерелом інфекції для сусідніх рослин.

Першою ознакою захворювання є утворення пробкоподібних наростів на нижній частині однорічних пагонів, що стають добре помітними в кінці сезону.

Кора на уражених ділянках стає грубою, потовщується, на ній з’являються глибокі тріщини, а тканина кори втрачає еластичність і починає відшаровуватися.

Листя на таких лозах часто деформується, набуває нетипового забарвлення, стає жорстким, а в деяких випадках спостерігається передчасне опадання листкової маси.

Спостерігається слабкий розвиток лози: пагони стають тонкими, короткими, з частими вигинами, вони погано визрівають перед настанням зими.

На кущах з ознаками корковості спостерігається погане зав'язування ягід: грона стають розрідженими, а плоди не розвиваються до стандартних розмірів.

Сприятливими умовами для розповсюдження вірусу є закладання нових виноградників без використання безвірусного сертифікованого садивного матеріалу.

Розвитку хвороби сприяє наявність шкідників, таких як червеці та щитівки, чисельність яких зростає за відсутності належного інсектицидного захисту.

Стресові умови, викликані несприятливим кліматом або порушенням агротехнічних норм, прискорюють прояв симптомів вірусу на зовні здорових, але латентно хворих кущах.

Перенесення вірусу через інструмент під час проведення обрізки є одним з найпоширеніших шляхів зараження в межах одного виноградного масиву.

Висока вологість повітря та погана циркуляція повітря в густих насадженнях створюють умови, що полегшують міграцію комах-переносників між кущами.

Основна шкода полягає у прогресуючому пригніченні росту куща, що протягом декількох років призводить до повної втрати продуктивності рослини.

Суттєво знижується врожайність: якість ягід стає низькою, вони накопичують мало цукру, що робить врожай непридатним для якісного виноробства.

Уражені кущі мають дуже низьку зимостійкість, тому в зимовий період значна частина пагонів гине від дії низьких температур, що веде до зрідженості насаджень.

Інфіковані виноградники потребують повної заміни, оскільки лікування вірусних хвороб на даний час не існує, а залишкові кущі є небезпечними сусідами.

Економічні втрати від корковості включають як недоотримання врожаю, так і значні витрати на розкорчовування та закладання нових здорових плантацій.

Найефективніший захід — використання виключно оздоровленого садивного матеріалу, отриманого за допомогою методу культури тканин (in vitro).

Регулярний фітосанітарний контроль насаджень дозволяє вчасно виявити хворі екземпляри та видалити їх до того, як інфекція пошириться на сусідні рослини.

Контроль чисельності комах-переносників шляхом застосування системних інсектицидів у періоди розмноження борошнистих червеців.

Суворе дотримання правил дезінфекції інструментів (ножиць, секаторів, пилок) розчином спирту або спеціальними засобами після роботи з кожним кущем.

Створення буферних зон навколо молодих виноградників, щоб уникнути контакту з потенційно зараженими дорослими насадженнями.