Вірус діоскореї
Dioscovirus
Збудником захворювання є вірус діоскореї (Dioscovirus), який належить до роду Potyvirus та вражає багато тропічних рослин. Це облігатний паразит, який використовує ресурси клітин господаря для власного розмноження.
Вміст розділу
Вірус діоскореї
Передача вірусу в природних умовах здійснюється переважно неперсистентним способом через комах-переносників, зокрема попелиць. Окрім того, механічна передача можлива під час догляду за рослинами, якщо інструмент не пройшов відповідну дезінфекцію.
Головним джерелом інфекції є заражений садивний матеріал. Оскільки діоскорея розмножується вегетативно, вірус системно поширюється у всіх частинах рослини, включаючи клубні, і зберігається в них протягом тривалого часу.
Біологічно вірус представлений ниткоподібними частинками, що містять РНК. Вони пригнічують метаболічні процеси в рослині, що призводить до загального зниження імунітету та життєздатності культури.
Вірус може також підтримуватися в популяціях диких бур'янів, що робить його поширення важкоконтрольованим у регіонах з теплим кліматом, де вегетація рослин триває цілий рік.
Основними ознаками хвороби є мозаїчність листя, де чергуються світлі та темні ділянки. Листя може набувати жовтуватого відтінку, ставати крихким або деформованим залежно від штаму вірусу.
Рослини, що зазнали ураження, мають вигляд пригнічених і карликових. Спостерігається вкорочення міжвузлів та зміна загальної архітектури куща, що помітно відрізняє їх від здорових насаджень.
На клубнях симптоми часто проявляються у вигляді поверхневих виразок, тріщин або деформацій. Внутрішні тканини клубня можуть мати нетипову структуру або змінений колір, що свідчить про глибоке ураження вірусом.
Симптоматика часто стає яскравішою в періоди стресу для рослини, наприклад, при посусі або нестачі поживних речовин. Часто хвороба проявляється лише після певного періоду інкубації, тому ранні етапи інфекції важко виявити.
Присутність попелиць на полі є непрямим свідченням високого ризику поширення хвороби. Потрібно звертати увагу на кожну рослину, що має ознаки хлорозу або нерівномірного розвитку листя.
Шкодочинність вірусу діоскореї полягає у суттєвому зниженні загального врожаю. Пошкоджені рослини не здатні нарощувати масу клубнів, що призводить до економічних втрат для господарства.
Погіршується товарний вигляд продукції. Клубні, уражені вірусом, погано зберігаються та часто піддаються вторинному зараженню грибковими хворобами під час зберігання.
Зменшується вміст крохмалю та інших поживних речовин у клубнях, що знижує харчову та промислову цінність отриманого врожаю.
Постійне вирощування діоскореї з заражених клубнів веде до накопичення вірусу, що в кінцевому рахунку викликає повне виродження сортів на плантації.
Ураження вірусом послаблює рослину, роблячи її вразливою до різких коливань температур та інших несприятливих кліматичних факторів, що часто призводить до загибелі частини врожаю.
Використання безвірусного садивного матеріалу, отриманого шляхом меристемної культури, є фундаментальним заходом для контролю вірусу діоскореї.
Проведення регулярних фітосанітарних прочисток, під час яких хворі рослини негайно видаляються з поля, є обов'язковим для стримування епіфітотій.
Контроль чисельності комах-переносників (попелиць) за допомогою своєчасних обробок інсектицидами допомагає зменшити поширення вірусу між сусідніми рослинами.
Необхідно ретельно дезінфікувати садовий інструмент (ножі, секатори) після контакту з кожною рослиною, щоб уникнути механічного перенесення інфекції.
Дотримання просторової ізоляції від старих плантацій та боротьба з бур'янами, що можуть бути резервуарами вірусу, є ефективними заходами профілактики.