Іржа сливи

Зі зворотного боку листа під плямами поступово формуються подушечки спор іржаво-коричневого кольору, які при дозріванні активно розпилюються вітром.

У другій половині вегетації на нижньому боці листя з'являються темні, майже чорні спори гриба, що сигналізують про підготовку до зимового періоду.

Масове ураження призводить до того, що листя передчасно жовтіє, скручується та опадає, оголюючи гілки вже у серпні.

Окрім листя, в умовах високої інфекційної нагрузки патоген може проявлятися на молодих пагонах та навіть плодах у формі рудих плям.

Збудником цієї хвороби є гриб Tranzschelia pruni-spinosae, який належить до класу базидіоміцетів та є вузькоспеціалізованим паразитом.

Гриб має складний життєвий цикл і є дводомним, чергуючи розвиток на кісточкових культурах (слива, алича) та проміжних господарях — видах анемони.

Інфекція зберігається у саду переважно на опалому листі, де зимують телейтоспори, здатні витримувати суворі погодні умови.

Навесні телейтоспори проростають і утворюють спори, які переносяться на анемону, а згодом, після розвитку, повертаються на плодові дерева.

Складність біологічного циклу дозволяє грибу швидко адаптуватися та поширюватися на значні території при наявності сприятливих умов.

Іржа сливи найактивніше розвивається при високій вологості повітря, частих дощах, росах та туманах, що сприяють проростанню спор.

Оптимальною температурою для розвитку патогену є діапазон від 18 до 24 градусів тепла, що збігається з періодом активного росту дерев.

Загущені посадки, де повітря не циркулює належним чином, створюють ідеальний мікроклімат для стрімкого розмноження грибка.

Поширення інфекції здійснюється вітром на великі відстані, а також краплями дощу в межах одного дерева або сусідніх рослин.

Тепла та дощова друга половина літа часто стає тригером для масових спалахів іржі, які можуть охопити весь промисловий сад.

Хвороба суттєво пригнічує фізіологічні процеси в рослині, оскільки передчасне опадання листя зупиняє накопичення поживних речовин.

Знижується морозостійкість дерев, через що вони частіше підмерзають взимку та можуть загинути при критичних температурах.

Наступного року врожайність дерев значно падає, оскільки вони не встигають сформувати повноцінні генеративні бруньки.

Погіршується якість плодів, вони стають менш солодкими та втрачають свій товарний вигляд, що знижує їхню ринкову цінність.

Загальне послаблення імунітету дерева робить його вразливим до інших хвороб, зокрема бактеріальних інфекцій та гнилей стовбура.

Головним заходом профілактики є прибирання опалого листя восени, оскільки саме в ньому зимує основний запас інфекції.

Важливо проводити регулярну обрізку дерев, щоб забезпечити доступ світла та повітря до внутрішніх частин крони.

Ефективними є обробки фунгіцидами, що містять мідь, на початку весни та після збору врожаю для дезінфекції кори.

У разі виявлення симптомів під час вегетації варто застосовувати сучасні системні фунгициди, які зупиняють розвиток міцелію гриба.

• Дотримання просторової ізоляції від місць росту диких анемон.
• Підживлення дерев добривами для зміцнення їхнього імунітету.
• Вибір сортів сливи, які мають генетичну стійкість до грибкових хвороб.