Жовта кучерявість листків томата
Довідник · Хвороби

Жовта кучерявість листків томата

Begomovirus solanumaureivariati

Збудником цієї хвороби є представники роду Begomovirus, що належать до родини Geminiviridae. Найбільш агресивним серед них є вірус жовтої кучерявості листків томата (TYLCV).

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Жовта кучерявість листків томата

Це ДНК-вірус, який має здатність до системного ураження пасленових культур. Його структура забезпечує високу виживаність та здатність швидко інфікувати клітини рослини.

Тип хвороби — вірусна інфекція системного характеру. Збудник потрапляє до флоеми, після чого розноситься судинною системою до всіх частин рослини, порушуючи обмін речовин.

Переносником інфекції в природі є тютюнова або оранжерейна білокрилка (Bemisia tabaci). Вона поглинає вірус під час живлення соком хворих рослин.

Після короткого періоду накопичення в слинних залозах комахи, білокрилка залишається вірусоносною протягом усього життя, заражаючи здорові кущі томатів.

Перші симптоми з'являються на верхівкових листках: вони стають дрібними, набувають хлоротичного (жовтого) забарвлення та починають інтенсивно скручуватися вгору.

Рослина різко припиняє ріст, спостерігається сильна карликовість. Через вкорочені міжвузля кущ виглядає дуже густим, щільним і нетиповим для сорту.

Квітки часто не формують зав'язь або передчасно обпадають. Якщо плоди все ж таки з'являються, вони виглядають дрібними, деформованими та несмачними.

Листкова пластинка стає жорсткою та ламкою. Жилкування може набувати вираженого світло-зеленого або жовтого відтінку, що створює ефект мозаїки на листках.

  • Деформація та скручування верхівкових листків.
  • Пожовтіння країв листків.
  • Зупинка росту та карликовість куща.
  • Масове скидання квіток і зав'язі.

Розвиток захворювання прямо залежить від активності популяції білокрилки. Оптимальна температура для комах становить 25–30 градусів Цельсія.

Поширення хвороби активізується в теплицях та парниках, де мікроклімат сприяє цілорічному існуванню переносника та наявності бур'янів-резерваторів.

Резерваторами вірусу виступають багато дикорослих представників родини пасленових, на яких вірус може зберігатися в очікуванні появи культурних посадок.

Висока вологість у поєднанні з теплими ночами створює ідеальні умови для розмноження білокрилки, що призводить до швидкої епіфітотії на великих площах.

Занедбані ділянки з великою кількістю бур'янів стають основними джерелами інфекції для промислових полів томатів протягом усього вегетаційного періоду.

Шкодочинність вірусу є катастрофічною для промислового овочівництва. У разі раннього інфікування втрати врожаю можуть досягати повного знищення плантації.

Ураження вірусом призводить до повного припинення розвитку генеративних органів. Рослини залишаються нежиттєздатними та не дають товарної продукції.

Порушення фізіологічних функцій призводить до зниження імунітету рослини, через що вона стає більш вразливою до вторинних інфекцій та стресових факторів.

Економічні втрати також пов'язані з необхідністю частих обробок інсектицидами, що підвищує собівартість продукції та знижує її екологічну привабливість.

У регіонах з інтенсивним поширенням вірусу вирощування томатів без захисних конструкцій стає нерентабельним через високий ризик інфікування всього врожаю.

Найбільш ефективним методом захисту є вирощування стійких гібридів. Сучасна селекція пропонує ряд сортів, які мають гени резистентності до TYLCV.

Боротьба з білокрилкою є обов'язковою умовою. Застосування системних інсектицидів та встановлення жовтих пасток допомагає знизити чисельність переносника.

Важливим заходом є дотримання чистоти навколо теплиць та полів. Необхідно вчасно видаляти бур'яни, які можуть служити джерелом вірусу для культурних рослин.

У закритому ґрунті слід використовувати спеціальні захисні сітки з дрібною ячейкою, щоб фізично обмежити доступ білокрилки до посівів томатів.

Впровадження суворого карантинного контролю та використання здорового сертифікованого насіння (розсади) мінімізує ризик занесення вірусу на нові ділянки.