Вірус жовтої кучерявості листя томата (штам Кокена)

Віріони патогену мають характерну структуру, що складається з подвійних ікосаедричних частинок, всередині яких міститься кільцева одноланцюгова ДНК.

Основним вектором передачі вірусу в природі є тютюнова білокрилка Bemisia tabaci. Комаха набуває здатності передавати вірус після короткого періоду живлення на хворих рослинах.

Вірус циркулює в організмі переносника, накопичуючись у слинних залозах, що забезпечує тривалу здатність до зараження нових рослин.

Передача вірусу механічним шляхом через інструменти чи сік рослин у польових умовах є малоймовірною, тому контроль комах є критичним.

Перші ознаки ураження з’являються на верхівкових листках: вони починають жовтіти та скручуватися вгору.

Характерною ознакою є зменшення розміру листових пластинок та їх нерівні, хвилясті краї, що надає рослині кучерявого вигляду.

Рослини, що були інфіковані на ранніх стадіях розвитку, суттєво відстають у рості та формують багато дрібних бічних пагонів.

Квітки часто опадають без утворення зав'язі, що призводить до значного зниження кількості плодів на кущі.

Плоди, які встигають сформуватися, зазвичай дрібні, деформовані та мають низьку товарну якість, що робить їх непридатними для реалізації.

Поширення хвороби повністю залежить від активності та чисельності популяції тютюнової білокрилки в агроценозі.

Висока температура повітря та посушливі умови сприяють швидкому розмноженню комах-переносників та активному поширенню вірусу.

У закритому ґрунті вірус зберігається на бур'янах та залишках культур протягом усього зимового періоду за наявності шкідників.

Міграція крилатих особин білокрилки з сусідніх полів є основним джерелом інфекції для молодих насаджень томатів.

Інтенсивність освітлення впливає на виразність симптомів — при яскравому світлі хлороз та скручування листя стають значно помітнішими.

Вірус жовтої кучерявості листя томата класифікується як один із найнебезпечніших патогенів для пасльонових культур у всьому світі.

Раннє інфікування культури призводить до зупинки розвитку рослин, що часто спричиняє повну втрату врожаю на уражених площах.

Хвороба порушує внутрішні фізіологічні процеси рослин, зокрема фотосинтез, що веде до системного ослаблення імунної системи культури.

Штам Кокена є надзвичайно агресивним, швидко охоплюючи всі органи рослини та спричиняючи її незворотну деформацію.

Масштабні ураження призводять до великих економічних збитків у фермерських господарствах, вимагаючи значних витрат на захист посадок.

Стратегія контролю базується на інтегрованій системі захисту, спрямованій передусім на знищення популяції білокрилки.

Використання стійких гібридів є найбільш ефективним способом уникнення масового ураження посівів вірусом.

• Встановлення антимоскітних сіток на теплицях для обмеження доступу комах.
• Регулярний моніторинг чисельності шкідників за допомогою клейових пасток.
• Знищення бур'янів-резерваторів, які можуть бути носіями вірусу та комах.
• Використання якісного, вірусовільного насіннєвого матеріалу та розсади.
• Застосування інсектицидів системної дії проти імаго та личинок білокрилки.