Вірус скручування листя перцю Шрі-Ланки

Вірус належить до родини Geminiviridae, для яких характерна специфічна морфологія віріонів. Патоген здатний швидко накопичуватися в провідних тканинах рослин.

Біологія патогену передбачає обов'язкову наявність комахи-переносника, оскільки вірус не поширюється через ґрунт або механічне пошкодження під час догляду.

Природним резервуаром вірусу є дикорослі представники родини Пасльонових, що дозволяє інфекції зберігатися протягом тривалого часу без культурних рослин.

Поширення патогену часто пов'язане з переміщенням інфікованої розсади, що робить контроль на кордонах та в господарствах критично важливим.

Характерними ознаками є сильне скручування листкових пластинок, їх деформація та зменшення розміру. Часто спостерігається виражений хлороз вздовж жилок.

Рослини, що уражені на ранніх стадіях, стають карликовими. Спостерігається вкорочення міжвузлів, що надає кущу нетипово щільної або кущистої форми.

Репродуктивні органи часто не розвиваються або формують дрібні плоди, які мають нетоварний вигляд та знижені смакові якості.

Системність ураження призводить до того, що на пізніх стадіях рослина виглядає повністю знесиленою та нездатною до подальшого розвитку.

• Пожовтіння тканин (мозаїчність).
• Деформація верхівкових точок росту.
• Відсутність цвітіння або масове опадання зав'язі.

Ключовим фактором розвитку хвороби є чисельність білокрилки Bemisia tabaci. Поширення вірусу прямо пропорційне активності цих комах.

Оптимальні умови для розвитку епіфітотії — це висока температура (понад +25°C) та достатня вологість, що прискорює життєвий цикл переносника.

У закритому ґрунті інфекційний фон зростає значно швидше, ніж у полі, через мікроклімат, що сприяє постійному розмноженню шкідників.

Забур'яненість ділянок поруч із теплицями забезпечує постійний приплив вірусоносних комах до молодих рослин перцю.

Порушення агротехнічних термінів висадки розсади може призвести до того, що рослини потрапляють під пік активності білокрилки, що гарантує зараження.

Шкодочинність вірусу полягає у повній втраті врожаю на сильно уражених ділянках, оскільки рослини втрачають здатність до плодоношення.

Інфікована розсада не підлягає лікуванню, що спричиняє значні фінансові втрати через необхідність повної заміни посадкового матеріалу.

Поширення вірусу в господарстві може призвести до довготривалого зараження всієї території, де культивуються пасльонові культури.

Фізіологічне виснаження рослин робить їх вразливішими до інших грибкових та бактеріальних інфекцій, що ускладнює діагностику.

Зниження якості плодів унеможливлює їх продаж як свіжої продукції, що суттєво зменшує рентабельність овочівницького бізнесу.

Головним заходом є боротьба з білокрилкою за допомогою інсектицидів різних хімічних класів для запобігання виникненню резистентності у шкідника.

Використання біологічних методів захисту, таких як залучення ентомофагів, може допомогти знизити чисельність переносника у теплицях.

Суворе дотримання карантинних правил при придбанні розсади — перевірка сертифікатів та візуальний огляд на предмет шкідників.

Видалення та знищення перших уражених рослин (рогування) дозволяє уповільнити поширення інфекції всередині одного масиву.

Використання мульчувальних матеріалів, що відлякують комах, та встановлення антимоскітних сіток на вентиляційні отвори теплиць.