Бегомовірус агератуму Шрі-Ланки

Переносником вірусу є тютюнова білокрилка Bemisia tabaci, яка передає патоген напівперсистентним способом під час живлення соком рослин.

Вірус не передається через насіння або механічним шляхом під час догляду за рослинами, тому основним чинником поширення є саме комахи-переносники.

Після того, як білокрилка поїдає заражений сік, вірус накопичується в її організмі та впорскується в здорові рослини під час наступного живлення.

Біологія патогену тісно пов'язана з життєвим циклом білокрилки, що ускладнює контроль хвороби у відкритому та закритому ґрунті.

Початкові симптоми проявляються у вигляді мозаїчного забарвлення листків із чергуванням жовтих та зелених ділянок.

Найбільш специфічною ознакою є енації — невеликі вирости або патологічні розростання на нижній стороні листків.

Рослини суттєво деформуються, листя скручується, а міжвузля вкорочуються, що призводить до загальної карликовості.

Спостерігається уповільнення росту та розвитку, що критично впливає на формування вегетативної маси та врожаю.

Квіти та плоди часто недорозвинені, деформовані, що суттєво знижує комерційну цінність вирощеної продукції.

Оптимальні умови для поширення вірусу створюються при високих температурах, що сприяють активному розмноженню білокрилки.

Вологий клімат підтримує життєздатність бур'янів, які є резерватами інфекції в період відсутності основних культур.

Наявність великої кількості переносників у теплицях створює умови для швидкої епіфітотії в межах одного господарства.

Міграція дорослих особин білокрилки з повітряними потоками сприяє переносу вірусу на великі відстані.

Відсутність сівозміни та вирощування сприйнятливих культур протягом тривалого часу накопичує вірус у навколишньому середовищі.

Хвороба завдає значної шкоди томатам, перцям, баклажанам та багатьом декоративним видам квітів.

Втрати врожаю при сильному ураженні можуть бути повними, що робить вирощування культур збитковим.

Вірусні інфекції такого типу погіршують якісні показники плодів, роблячи їх непридатними для споживання.

Висока шкідливість зумовлена постійним стресом рослини, що робить її вразливою до вторинних інфекцій.

Поширення бегомовірусу потребує негайного карантинного втручання для локалізації вогнища захворювання.

Комплексний захист базується на знищенні популяцій білокрилки за допомогою ефективних інсектицидів.

Використання стійких сортів та гібридів є головним заходом, що дозволяє мінімізувати ризики інфікування.

Важливо вчасно видаляти бур'яни навколо полів, оскільки вони є постійним джерелом вірусної інфекції.

У теплицях рекомендується використання сіток для захисту від комах та встановлення пасток для моніторингу.

• Проведення ротації інсектицидів для запобігання розвитку резистентності у шкідника.
• Використання якісного безвірусного насіннєвого та розсадного матеріалу.
• Санітарна обрізка та негайне знищення хворих рослин при виявленні симптомів.