Телефора наземна

Основною ознакою зараження є поява шкірястих плодових тіл коричневого кольору, які мають форму розеток або віял біля основи сіянців.

Грибниця щільно огортає кору в прикореневій зоні, створюючи своєрідний «футляр», що заважає диханню та живленню молодої рослини.

Зовнішній вигляд хвойних змінюється: спочатку спостерігається втрата тургору, згодом хвоя жовтіє, а верхівка рослини поступово всихає.

При детальному огляді видно некротичні ділянки на корі, спричинені фізичним та біологічним впливом міцелію, що проникає в тканини.

• Формування коричневих веероподібних грибних тіл на ґрунті та стовбурах.
• Пошкодження кори біля кореневої шийки.
• Затримка розвитку сіянців та зміна кольору хвої на бурий.

Телефора наземна (лат. Thelephora terrestris) — це гриб-базидіоміцет, який у лісових розплідниках часто поводиться як небезпечний патоген, що вражає молоді рослини.

Цей організм здатний розвиватися як сапротроф на гниючих залишках деревини, так і як паразит, що охоплює стебла живих сіянців.

Міцелій гриба утворює щільну плівку, яка охоплює кореневу шийку хвойних культур, перешкоджаючи їх нормальному росту та розвитку.

Життєвий цикл гриба пов'язаний з утворенням плодових тіл, які з'являються на поверхні ґрунту або на нижніх частинах стовбурів у вологий період.

Поширення патогена відбувається за допомогою спор, що переносяться вітром та краплями дощу, інфікуючи нові екземпляри у розпліднику.

Телефора наземна інтенсивно розвивається в умовах підвищеної вологості ґрунту та низької циркуляції повітря в насадженнях.

Висока щільність посіву створює сприятливий мікроклімат, де волога затримується між рослинами, сприяючи колонізації патогеном.

Наявність органічних залишків, таких як тирса або тріска, що не перепріли, служить ідеальним субстратом для швидкого розмноження гриба.

Періоди затяжних дощів у літній період є критичними, оскільки вони стимулюють утворення великої кількості базидіоспор.

Поганий дренаж на ділянках розплідника призводить до накопичення вологи, що активує зростання грибниці на кореневій шийці сіянців.

Основна шкода полягає у масовій загибелі молодих сіянців хвойних порід, що призводить до суттєвих фінансових втрат у лісовому господарстві.

Через «окільцювання» стовбура грибниця порушує провідну систему рослини, що неминуче веде до її загибелі від голодування.

Уражені сіянці стають ослабленими, що відкриває шлях для вторинних шкідників та інших хвороб, які остаточно знищують посадковий матеріал.

За наявності сприятливих умов патоген може уражати значні площі посівів, зводячи нанівець багатомісячну працю спеціалістів розплідника.

Пошкоджені рослини не підлягають відновленню і повинні бути видалені для запобігання поширенню інфекції на здорові ділянки.

Важливим етапом профілактики є підтримання оптимальної густоти посівів, що забезпечує належне провітрювання та прогрівання поверхні ґрунту.

Слід уникати мульчування хвойних культур свіжими тирсовими відходами, які можуть бути джерелом інфекції та розмноження гриба.

Регулярне прополювання та розпушування ґрунту допомагає зменшити вологість прикореневої зони, що ускладнює розвиток патогена.

У разі виявлення перших ознак хвороби необхідно негайно видалити уражені екземпляри разом із кореневою системою та знищити їх.

Профілактичне використання фунгіцидів, рекомендованих для захисту хвойних від грибкових хвороб, дозволяє мінімізувати ризик спалахів інфекції.