Мікокаліцієві

Першою ознакою ураження є поява на корі дрібних, ледь помітних темних утворень, які нагадують чорний порошок або точкові висипання.

Масове спороношення гриба часто виглядає як пилястий наліт, що покриває тріщини та нерівності кори на стовбурах старих дерев.

Характерним є потемніння окремих ділянок кори, які стають більш вразливими до зволоження та подальшого руйнування міцелієм.

Під час огляду можна помітити, що плодові тіла згруповані в місцях найбільшої вологості, де вони утворюють щільні скупчення.

Мікокаліцієві часто розвиваються разом з іншими лишайниками, що робить діагностику чистої грибної інфекції дещо складнішою для непрофесіоналів.

Мікокаліцієві (лат. Mycocaliciales) належать до порядку грибів, які часто асоціюються з лишайниковими комплексами та поселяються на поверхні деревини.

Ці організми зазвичай функціонують як епіфіти або сапротрофи, що спеціалізуються на використанні органічних залишків старої кори дерев.

Біологічною особливістю порядку є наявність характерних плодових тіл, які можуть бути прикріплені безпосередньо до субстрату або мати ніжку.

У системі фітопатології вони відносяться до групи грибів, що найчастіше колонізують уже ослаблені тканини деревних рослин у лісових екосистемах.

Взаємодія з рослиною-господарем зазвичай носить характер коменсалізму, проте за певних умов гриби можуть впливати на стан поверхневих тканин.

Сприятливим середовищем для розвитку мікокаліцієвих є висока вологість повітря та затінені умови у густих насадженнях дерев.

Гриби полюбляють субстрати з повільним процесом розкладання, такими як груба та стара кора хвойних або листяних порід дерев.

Поширення спор здійснюється переважно повітряними потоками, які переносять інфекцію на сусідні дерева в межах одного лісового масиву.

Коливання вологості у лісі напряму впливають на активність виходу спор та формування нових плодових тіл на поверхні рослин.

Наявність механічних пошкоджень на корі створює «вхідні ворота», що дозволяють міцелію глибше закріпитися в тканинах дерева.

Хоча ці гриби рідко викликають загибель дерева, вони сприяють передчасному руйнуванню кори, погіршуючи захисні функції рослини.

Тривале перебування грибів на стовбурах ослаблених дерев призводить до зниження їх життєвого потенціалу та загальної стійкості до зовнішніх впливів.

Вторинна шкода полягає у залученні шкідників, які полюбляють підкорові ділянки, розм’якшені життєдіяльністю мікокаліцієвих грибів.

У промисловому лісівництві присутність цих грибів на стовбурах може знижувати товарну якість деревини, що вимагає додаткової обробки кори.

Естетична шкода проявляється у зміні зовнішнього вигляду декоративних рослин, що є небажаним у садово-парковому мистецтві.

Основним методом профілактики є підтримання чистоти насаджень, своєчасне видалення сухих гілок та пошкоджених дерев.

Важливо забезпечити оптимальну густоту посадки дерев для кращого провітрювання, що перешкоджає накопиченню надмірної вологи.

При необхідності проводиться обережне очищення уражених ділянок кори та подальша їх обробка біофунгіцидами або дезінфектантами.

Слід уникати механічного травмування стовбурів під час проведення доглядових робіт, оскільки це провокує розвиток грибної флори.

Регулярний огляд дерев дозволяє виявити ранні ознаки заселення грибами та вжити заходів до того, як вони поширяться на все дерево.