Диботріоз

Головним симптомом є поява на гілках твердих, чорних наростів, які нагадують вузли або пухлини, що поступово збільшуються в об'ємі.

На ранніх етапах уражені ділянки вкриваються оливковим нальотом, який з часом темніє і стає жорстким, набуваючи вигляду обвугленої деревини.

Нарости часто мають виражену бугристу поверхню та тріщини, через які гриб може виділяти спори для подальшого поширення інфекції на здорові частини.

Окільцювання гілок наростами призводить до припинення руху соків, через що листя вище місця ураження починає в'янути та передчасно жовтіти.

У разі інтенсивного розвитку хвороби спостерігається деформація крони та повне відмирання гілок, що суттєво послаблює загальний стан дерева.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Dibotryon morbosum, який спеціалізується на ураженні рослин родини розових, зокрема роду Prunus.

Патоген розвивається усередині тканин гілок та стовбурів, викликаючи патологічне розростання камбію та кори, що призводить до характерних вузлів.

Життєвий цикл гриба включає утворення аскоспор, які поширюються за допомогою вітру та крапель дощу у весняний період під час розпускання бруньок.

Конідіальна стадія триває протягом усього вегетаційного сезону, забезпечуючи вторинне зараження нових ділянок дерева при високій вологості повітря.

Гриб здатний виживати в уражених тканинах навіть у сухій деревині, що робить санітарну обрізку критично важливою для стримування інфекції.

Сприятливими умовами для розвитку диботріозу є помірні температури та тривалі періоди високої вологості під час весняного відростання пагонів.

Наявність ран, тріщин від морозів, опіків або пошкоджень від комах значно полегшує проникнення спор патогену всередину тканин рослини.

Відсутність вентиляції у загущених кронах дерев створює мікроклімат, ідеальний для проростання спор та швидкого поширення хвороби.

Хвороба швидше поширюється в садах, де не проводиться регулярна санітарна обрізка та видалення сухостою, що є резервуаром для інфекції.

Опади у період спороношення гриба відіграють ключову роль у перенесенні інфекції від хворих екземплярів до сусідніх здорових дерев.

Диботріоз завдає значної шкоди садам кісточкових культур, особливо сливі, вишні та черешні, поступово знищуючи продуктивні частини дерев.

Хвороба призводить до зниження врожайності через загибель плодових гілок та загальне виснаження дерева, що втрачає ресурси на боротьбу з інфекцією.

В особливо важких випадках інфекція може переходити на стовбур, що зумовлює загибель усього дерева та потребує його видалення з саду.

Зменшується загальна тривалість життя насаджень, оскільки уражені дерева стають вразливими до вторинних паразитів та несприятливих погодних умов.

Необхідність проведення частих обробок та видалення гілок збільшує собівартість догляду за садом та знижує рентабельність виробництва фруктів.

Основним заходом боротьби є радикальне видалення та спалювання всіх уражених гілок із захопленням здорової тканини на відстані 20 см.

Важливо забезпечити правильний догляд: побілка стовбурів, захист від морозів та своєчасне замазування ран спеціальними садовими сумішами.

Для хімічного захисту застосовують фунгіциди на основі міді, проводячи обприскування до початку сокоруху та в період після завершення листопаду.

Рекомендується впроваджувати заходи з оздоровлення саду: проріджування крон для кращого провітрювання та контроль шкідників-короїдів.

• Регулярна дезінфекція секаторів після кожного дерева.
• Використання фунгіцидів системної дії навесні.
• Моніторинг дерев у період розпускання бруньок.
• Видалення диких форм сливових дерев поблизу саду.