Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Біла листкова плямистість агератини Entyloma ageratinae Біла нитчаста хвороба какао Maramiellus scandems Біла плямистість суниці Septoria fragariae Біла плямистість фізалісу Entyloma australe Біла плямистість хрестоцвітих Neopseudocercosporella capsellae Біла плямистість цукрової тростини Elsinoe sacchari Біла смугастість листя рису Ramularia oryzae Біла смугастість рису Rice hoja Білий гриб Boletus edulis Білий трюфель Tuber magnatum Білонавозник Leucocoprinus Білоніжка білоголова Calocybe leucocephala Білопечериця Барсса Leucoagaricus barssii Білопечериця Пілата Leucoagaricus pilatianus Білопечериця рум'яніюча Leucoagaricus leucothites Білошампіньйон Leucoagaricus Білошампіньйон Бадхема Leucoagaricus badhamii Білошампіньйон Бресадоли Leucoagaricus bresadolae Білошампіньйон довгокореневий Leucoagaricus macrorrhizus Білошампіньйон чорнолускатий Leucoagaricus melanotrichus Білястий некроз Air pollutant Біонектрієві Bionectriaceae Біполярис кокосової пальми Bipolaris incurvata Біполяріоз Bipolaris bicolor Біполяріоз Bipolaris gigantea Біполяріоз Bipolaris cookei Біполяріоз бавовнику Bipolaris gossypina Біполяріоз гевеї Bipolaris heveae Біполяріоз злакових Bipolaris cynodontis Біполяріоз ірису Bipolaris iridis Біполяріоз мишію Bipolaris setariae Біполяріоз новозеландський Bipolaris novae-zelandiae Біполяріоз стеноспіла Bipolaris stenospila Біполяріоз хлорідіс Bipolaris chloridis Бісконіауксія чорноплямиста Biscogniauxia atropunctata Бісконіоксія Biscogniauxia Бісконіоксія евкаліпта Biscogniauxia anceps Бісконіоксія розоцвітих Biscogniauxia rosacearum Бісконьяуксія монетоподібна Biscogniauxia nummularia Бісконьяуксія середземноморська Biscogniauxia mediterranea Бісоцеалес Bisocoecales Бісоцекофіцеві Bisocoecophyceae Біспорела бліда Bisporella pallescens Біспорела жовтувата Calycina claroflava Біспорела підблідла Bisporella subpallida Біспорелла Bisporella Біспорелла лимонна Calycina citrina Біссокортиціум безпряжковий Byssocorticium efibulatum Біссокортіціеві Byssocorticiaceae Біссокортіціум Byssocorticium Біссолома Byssoloma Біссолома облямована Byssoloma marginatum Біссомеруліус Byssomerulius Біссомеруліус шкірястий Byssomerulius corium Біссонектрія Byssonectria Біссонектрія веретеноподібноспорова Byssonectria fusispora Біссотеціоз Byssothecium Біссотеціум скручений Byssothecium circinans Біссохламідоз Byssochlamys Біфузелла Bifusella

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.