Зоофтора

Ці гриби є облігатними паразитами, життєвий цикл яких тісно пов'язаний із зараженням комах. Проникнення інфекції відбувається через кутикулу або природні отвори в тілі господаря.

Науковий інтерес до зоофтори в агрономії зумовлений її здатністю знищувати популяції шкідників, викликаючи епізоотії. Це природний біологічний механізм обмеження чисельності комах.

Міцелій гриба швидко колонізує внутрішні порожнини комахи, виснажуючи її організм. Після загибелі господаря на його поверхні утворюються спороносні структури для подальшого поширення.

Таксономічне положення роду неодноразово переглядалося. Більшість видів, які раніше відносили до інших родів ентомофторових, сьогодні класифікуються в рамках Zoophthora.

Успішний розвиток зоофтори можливий лише за наявності специфічних екологічних умов, насамперед високої вологості повітря. Показник вологості нижче 80% критично обмежує життєздатність спор.

Температурний режим є ключовим фактором, що визначає швидкість поширення інфекції. Найбільш активні види гриба розвиваються при температурі від 15 до 25 градусів за Цельсієм.

Висока щільність комах-господарів у полі створює ідеальне середовище для передачі спор від однієї особини до іншої. Це часто призводить до раптового спалаху мікозу в колоніях шкідників.

Прямі сонячні промені мають негативний вплив на життєздатність спор поза тілом господаря. Тому інфекційні процеси частіше активізуються в тінистих місцях або в нічний час.

Агротехнічні заходи, що сприяють підвищенню вологості в прикореневій зоні або в густому травостої, створюють сприятливі передумови для природного поширення зоофторозу.

Рослини не страждають від діяльності грибів роду Zoophthora. Вони не є фітопатогенами і не викликають захворювань сільськогосподарських культур.

Шкода від цих грибів може проявлятися лише опосередковано — через знищення корисних ентомофагів, які також можуть бути вражені цими мікроорганізмами в умовах закритого ґрунту.

Для промислового рослинництва цей гриб є скоріше союзником, оскільки знищує частину популяцій попелиць та інших шкідливих комах, що живляться соком рослин.

Він не становить жодної загрози для людини, свійських тварин або здоров'я ґрунту. Це виключно вузькоспеціалізовані ентомопатогенні організми.

Отже, негативний вплив гриба на агроценоз відсутній, а його присутність у полі є ознакою природного біологічного балансу.

Цілеспрямоване винищення зоофтори в агроценозах не проводиться, оскільки вона виконує корисну екосистемну функцію природного контролю шкідників.

У випадках, коли гриб загрожує біометоду в теплицях (наприклад, при розмноженні сонечок або златоочок), застосовують провітрювання для зниження вологості повітря.

Дотримання санітарно-гігієнічних норм у приміщеннях для розведення корисних комах дозволяє мінімізувати ризик розвитку епізоотій, викликаних цим грибом.

Системні фунгіциди, що використовуються для захисту посівів від справжніх фітопатогенів, можуть пригнічувати розвиток зоофтори, що варто враховувати при плануванні обробок.

Дослідження спрямовані на створення біопрепаратів на основі грибів цього роду, що зробить їх ефективним інструментом інтегрованого захисту рослин у майбутньому.