Роччелла

Це організми-епіфіти, які використовують рослину-господаря лише як основу для закріплення, не паразитуючи на її внутрішніх тканинах.

Біологічно вони являють собою симбіоз гриба та водорості, що здатні поглинати вологу з атмосфери, а не з соків дерева.

Хоча вони не є патогенами в прямому сенсі, їх масове розростання є ознакою ослабленого стану насаджень або неблагополучного мікроклімату.

У науковій систематиці Роччелла належить до родини Роччеллові, які найчастіше зустрічаються у регіонах з підвищеною вологістю повітря.

Основними ознаками ураження є поява на стовбурах та гілках характерних кущистих або ниткоподібних виростів, що щільно прилягають до поверхні.

Колір талома зазвичай варіюється від сірого до світло-коричневого, при цьому структура на дотик може бути як сухою, так і еластичною.

Колонії лишайників найчастіше з'являються на старих або хворих деревах з пошкодженою корою, де накопичується достатньо вологи.

Під час вологої погоди талом збільшується в розмірах, стаючи більш помітним на фоні темної кори стовбура.

Часто спостерігається нерівномірне заселення крони, де найбільша концентрація лишайників зосереджена з північного або найбільш затіненого боку.

Розвиток Роччелли неможливий без високої вологості повітря, часто спричиненої близькістю водойм або частими туманами.

Загущені посадки, де відсутня циркуляція повітря, створюють ідеальні умови для розмноження спор цих організмів.

Відсутність належного догляду, зокрема обрізки та проріджування крони, сприяє накопиченню вологи на гілках, що стимулює ріст.

Стабільні помірні температури протягом вегетаційного періоду дозволяють лишайникам поступово захоплювати нові площі на корі дерева.

Бідні на сонячне світло ділянки саду є зоною ризику для швидкого розселення Роччелли на скелетні гілки плодових культур.

Наявність лишайників створює сприятливий притулок для зимівлі шкідників, включаючи попелиць, щитівок та різноманітних кліщів.

Щільний шар лишайників на корі обмежує доступ кисню до камбію, що уповільнює загальний розвиток дерева та його приріст.

При тривалому ураженні відбувається надмірне перезволоження кори, що може призвести до її гниття та відшарування в місцях кріплення.

Ослаблені дерева стають більш сприйнятливими до проникнення справжніх грибкових хвороб через мікротріщини, приховані під шаром лишайників.

Зниження декоративності та загальне пригнічення рослин призводять до зменшення врожайності та скорочення продуктивного періоду дерева.

Регулярна санітарна обрізка та видалення старих гілок дозволяють покращити провітрювання і знизити рівень вологості в кроні.

Механічна очистка стовбурів металевими щітками у вологу погоду є дієвим способом радикального зменшення популяції епіфітів.

Вапнування стовбурів та основ скелетних гілок після зачистки перешкоджає повторному заселенню кори лишайниками.

Застосування розчинів залізного купоросу ефективно знищує колонії Роччелли та водночас дезінфікує поверхню дерева.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді в осінній або весняний період допомагає контролювати розвиток лишайників на ранніх стадіях.