Фісція висхідна

Рослина слугує для лишайника лише субстратом, на якому він закріплюється для отримання сонячного світла та вологи з повітря.

Біологічно організм складається з грибниці (міцелію) та клітин водоростей, що дозволяє йому виживати в умовах обмежених ресурсів.

Таллом має характерну форму лопатей, що піднімаються догори, часто закінчуючись специфічними здуттями, які називаються соралями.

Попри відсутність прямого паразитування, наявність великої кількості лишайників свідчить про порушення фізіологічного стану дерева або недостатній догляд.

Першою ознакою появи цього лишайника є дрібні сіро-блакитні або білуваті лусочки, що з’являються на стовбурах та гілках.

Лишайник найчастіше оселяється на старих деревах з грубою корою, де накопичується волога та органічні залишки.

Краї лопатей фісції помітно піднімаються над поверхнею кори, що створює ефект своєрідної кучерявої бахроми при детальному огляді.

Під час вологої погоди талом набуває більш яскравого відтінку, а в суху — стає крихким і може легко відділятися від субстрату.

Розростання колоній відбувається поступово, зазвичай починаючи з найбільш освітлених, але вологих ділянок дерева.

Головною умовою поширення фісції є високий рівень вологості повітря та наявність затінених або недостатньо продувних зон у кроні.

Погана агротехніка, зокрема відсутність щорічного проріджування крони, створює ідеальні умови для прикріплення спор лишайника.

Дерева, що мають пошкоджену кору або тріщини, стають «магнітом» для заселення лишайниками через стабільне утримання вологи у цих місцях.

Розповсюдження спор відбувається переважно за допомогою повітряних потоків, що дозволяє лишайнику колонізувати великі території саду.

Старі сади з уповільненими процесами росту дерев є найбільш вразливими до масового розповсюдження Physcia adscendens.

Лишайник може приховувати під собою інших шкідників, наприклад щитівок, які використовують покрив для захисту від природних ворогів.

Наявність густого шару лишайника погіршує газообмін кори, що створює сприятливі умови для розвитку гнильних процесів у деревині.

Під час відлиги та заморозків накопичення вологи під таломом призводить до розтріскування кори та утворення глибоких ран.

Загальна фітосанітарна ситуація в саду погіршується, оскільки лишайники часто супроводжують патогенні грибки та бактерії.

Естетичний вигляд дерева втрачається, що знижує загальну охайність садової ділянки та вказує на ослаблення імунітету рослини.

Основним заходом боротьби є омолодження дерев та регулярна санітарна обрізка, що дозволяє сонцю проникати всередину крони.

Механічне очищення за допомогою щіток дозволяє видалити більшу частину колоній без пошкодження живої тканини стовбура.

Осіння побілка дерев вапном допомагає нейтралізувати середовище, непридатне для подальшого розвитку спор лишайника.

Хімічні методи передбачають обробку розчинами мідного або залізного купоросу після завершення вегетаційного періоду.

• Проріджування крони для доступу повітря
• Механічна очистка від лишайників
• Побілка стовбурів захисними сумішами
• Застосування фунгіцидів для обробки кори
• Покращення загального догляду за деревами