Груба карликовість кукурудзи
Maize rough
Збудником захворювання є вірус грубої карликовості кукурудзи (Maize rough dwarf virus, MRDV), що входить до родини Reoviridae.
Вміст розділу
Груба карликовість кукурудзи
Вірус має геном з дволанцюгової РНК і вражає широкий спектр злакових культур, що ускладнює контроль над його поширенням.
Переносниками інфекції в природі є специфічні комахи — цикадки, які передають вірус під час живлення на рослинах.
Вірус зберігається в організмі переносника протягом усього життя, що дозволяє цикадкам переносити інфекцію на значні відстані.
Шляхи передачі вірусу виключно трансмісивні, механічне або насіннєве зараження у природних умовах практично не спостерігається.
Основними ознаками хвороби є сильна затримка росту та вкорочення міжвузлів стебла, що надає рослині вигляду карлика.
Характерним діагностичним симптомом є утворення дрібних білуватих галів на нижній стороні листя та на стеблі.
Листя хворих рослин стає темно-зеленим, потовщеним, часто спостерігається скручування або деформація листової пластинки.
Розвиток кореневої системи суттєво пригнічується, що робить рослину вразливою до дефіциту вологи та поживних речовин.
Генеративні органи часто не розвиваються, качани можуть бути недорозвиненими, скрученими або зовсім відсутніми на стеблі.
Розвиток хвороби напряму залежить від погодних умов, що сприяють активності головного переносника — цикадки Laodelphax striatellus.
Тепла і волога весна сприяє масовому розмноженню комах та їх міграції на посіви кукурудзи в фазі появи 3-5 листків.
Озимі зернові культури виступають головним джерелом вірусної інфекції ранньої весни, звідки цикадки перелітають на кукурудзу.
Висока чисельність бур'янів на полі та навколо нього забезпечує стабільну кормову базу для переносників вірусу.
Порушення сівозміни та сусідство з багаторічними злаковими травами створює ідеальний «зелений міст» для збереження патогену.
Хвороба завдає величезних збитків, призводячи до повної втрати врожаю на сильно уражених ділянках посівів кукурудзи.
Ураження сорго та пшениці озимої призводить до зниження фітомаси та погіршення якості фуражного та зернового продукту.
Заражені рослини вкрай нестійкі до абіотичних стресів, що додатково посилює негативний вплив вірусу на продуктивність.
Зрідженість посівів через загибель молодих рослин потребує додаткових витрат на пересівання та догляд.
Економічна шкода складається не лише з недобору врожаю, а й із витрат на проведення частих інсектицидних обробок.
Головний метод контролю полягає у знищенні цикадок за допомогою своєчасного застосування високоефективних інсектицидів.
Необхідно ретельно знищувати бур'яни та падалицю озимих культур, що є резерваторами як вірусу, так і комах-переносників.
Важливим елементом є дотримання просторової ізоляції між новими посівами кукурудзи та площами з озимими злаками.
Вибір стійких до вірусу гібридів є стратегічно правильним рішенням для господарств у зонах високого ризику зараження.
- Використання протруювачів насіння з системною інсектицидною дією.
- Моніторинг екологічної ситуації для визначення оптимальних термінів посіву.
- Знищення злакових бур'янів по периметру поля для зменшення тиску переносників.