Молочний блиск

Згодом листя починає втрачати тургор, стає крихким і швидко опадає. На уражених деревах спостерігається передчасний листопад, що критично впливає на накопичення поживних речовин перед зимовим періодом.

На стовбурах та товстих гілках хворих дерев утворюються плодові тіла гриба. Вони мають вигляд шкірястих або дерев'янистих пластинок, що ростуть групами, часто нагадуючи черепицю на даху, з характерним фіолетовим відтінком.

Внутрішні тканини деревини на зрізах мають виразне темне забарвлення (бура гниль). Це свідчить про глибоке ураження судинної системи, через яку поширюються грибні токсини, що отруюють дерево зсередини.

Запущена стадія хвороби проявляється у поступовому всиханні окремих гілок або всієї крони. Дерево виглядає пригніченим, припиняє ріст нових пагонів і в остаточному підсумку гине протягом 2-4 років.

Збудником є базидіальний гриб Stereum purpureum. Він є сапротрофом, що може переходити до паразитичного способу життя, вражаючи ослаблені або механічно пошкоджені дерева плодових культур.

Гриб виділяє особливі токсини, які через ксилему потрапляють у листя. Ці речовини руйнують хлоропласти, що і викликає характерний «сріблястий» ефект. Розповсюдження спор гриба відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Розвитку хвороби сприяє волога та прохолодна погода, особливо у періоди після сильних дощів. Висока вологість повітря створює ідеальні умови для проростання спор гриба на відкритих ранах та зрізах.

Найбільш небезпечним періодом для зараження є весна та осінь, коли проводяться роботи з обрізки дерев без подальшої дезінфекції. Ослаблені морозами або шкідниками дерева стають першочерговими мішенями для інфекції.

Молочний блиск завдає значної шкоди кісточковим та зернятковим культурам. У промислових садах хвороба спричиняє значні економічні втрати через зниження врожайності та необхідність повного видалення інфікованих дерев.

Окрім прямої втрати врожаю, хвороба значно знижує декоративність дерев та їх загальну довговічність. Уражені екземпляри стають джерелом інфекції для всього саду, що вимагає радикальних заходів боротьби.

Основний захід контролю — своєчасна санітарна обрізка. Всі уражені частини дерева потрібно зрізати до здорової деревини, а інструмент після кожного зрізу дезінфікувати спиртом або спеціальними розчинами.

Важливо вчасно обробляти всі рани на деревах садовим варом або фарбами з додаванням фунгіцидів. Профілактичне обприскування мідьвмісними препаратами після обрізки значно знижує ризик інфікування патогеном.