Індійська кущистість арахісу
Indian peanut
Збудником цієї хвороби є вірус індійської кущистості арахісу (Indian peanut clump virus, ICLV), що належить до роду Pecluvirus.
Вміст розділу
Індійська кущистість арахісу
Цей вірус містить одноланцюгову РНК і характеризується високою витривалістю, що дозволяє йому виживати в ґрунті протягом тривалого періоду часу.
Основним вектором передачі вірусу в природних умовах є Polymyxa graminis — ґрунтовий паразит, який інфікує коріння рослин-господарів.
Вірус має досить широкий спектр рослин-господарів, до якого входить арахіс, перець, пшениця та деякі види дикорослих бур'янів.
Найбільш масове поширення патогену спостерігається в азійських країнах, де екологічні умови сприяють активному розмноженню його переносника.
Головним візуальним симптомом захворювання є карликовість та сильна кущистість рослини, спричинена вкороченням міжвузлів стебла.
Листя хворих рослин набуває хлоротичного відтінку, часто спостерігається мозаїчний малюнок або поява жовтих плям на всій поверхні листової пластини.
У разі раннього інфікування спостерігається критичне відставання в рості, через що рослини стають вкрай кволими та нежиттєздатними.
Коренева система уражених рослин часто розвинена слабо, спостерігається пригнічення бічного коріння, що позначається на живленні рослини.
У культури перцю хвороба проявляється через деформацію пагонів, скручування листя та суттєве зниження кількості зав'язі на кущі.
Активний розвиток хвороби розпочинається за умови наявності спор Polymyxa graminis у ґрунті, що активуються при високому рівні вологості.
Оптимальні умови для розвитку інфекційного процесу створюються при надмірному зволоженні ґрунту та сприятливих температурних показниках.
Температурний діапазон від 25 до 30 градусів Цельсія є найбільш сприятливим для швидкого поширення вірусу та розмноження його переносника.
Механічне перенесення інфекції відбувається під час обробітку ґрунту, коли заражені частки ґрунту потрапляють на робочі органи техніки.
Відсутність належного дренажу на ділянках з посівами арахісу є головним фактором, що сприяє накопиченню вірусу в ґрунті протягом багатьох років.
Хвороба завдає значної шкоди врожайності, оскільки уражені рослини не здатні сформувати повноцінні боби з якісним насінням.
При масовому ураженні посівів спостерігається утворення порожніх бобів, що призводить до значних втрат товарної маси врожаю.
Передчасна загибель молодих проростків змушує господарства проводити пересеви, що суттєво здорожує виробництво сільськогосподарської продукції.
Вірус впливає на біохімічний склад плодів, знижуючи вміст корисних олій та білків, що негативно позначається на ринковій вартості арахісу.
Для промислового вирощування перцю вірус становить загрозу як чинник, що знижує загальну товарність та погіршує зовнішній вигляд продукції.
Найбільш ефективним заходом боротьби є впровадження у виробництво стійких сортів арахісу, виведених шляхом селекції на резистентність.
Дотримання правил сівозміни дозволяє розірвати цикл передачі вірусу, зменшуючи кількість спор переносника в ґрунті за декілька років.
Необхідно проводити обов'язкову дезінфекцію сільськогосподарської техніки після завершення робіт на ділянках, де було зафіксовано інфекцію.
Контроль за бур'янами на полях та прилеглих територіях допомагає знизити ризик накопичення вірусної інфекції в міжсезонний період.
Меліоративні заходи, спрямовані на покращення водно-повітряного режиму ґрунту, обмежують активність ґрунтового переносника вірусу.