Гіменохет

Гриб проникає в дерево через рани, тріщини кори або спили гілок. Основна частина грибниці розвивається глибоко в деревині, поступово руйнуючи її структуру.

Гіменохет живиться компонентами клітинних стінок дерева, зокрема лігніном. Це призводить до біологічного розкладання тканин стовбура та гілок.

Плодові тіла мають вигляд пласких, шкірястих утворень, які щільно прилягають до поверхні кори. Колір плодових тіл зазвичай варіюється від іржаво-коричневого до темно-бурого.

Розмноження відбувається за допомогою спор, які викидаються в повітря та переносяться вітром на великі відстані, вражаючи нові ослаблені дерева.

На стовбурах та гілках помітні характерні плодові тіла гриба. Вони мають вигляд тонких коричневих наростів, які можуть розростатися на значні площі.

При внутрішньому огляді деревина виявляє ознаки гнилі. Часто спостерігається побіління тканин, що супроводжується появою темних ліній ураження.

Деревина стає крихкою і втрачає свою механічну міцність. В місцях розвитку грибниці дерево легко ламається навіть при незначних механічних навантаженнях.

Ознакою хвороби є також передчасне пожовтіння листя та загальне пригнічення росту дерева. Поступово спостерігається відмирання цілих гілок у кроні.

На корі дерева можуть з’являтися тріщини, через які виділяється сік або видно потемнілу, розкладену тканину деревини.

Основним фактором розвитку є висока вологість повітря, яка сприяє проростанню спор та розростанню міцелію гриба.

Загущені посадки, де відсутня нормальна циркуляція повітря, є ідеальним місцем для швидкого поширення інфекції між деревами.

Наявність механічних пошкоджень — морозобоїн, сонячних опіків або неправильно виконаних зрізів — значно підвищує ризик зараження гіменохетом.

Ослаблені дерева, які отримують недостатнє живлення, мають менший імунітет до проникнення грибкової інфекції.

Тепла та дощова погода сприяє утворенню масових плодових тіл гриба, що значно збільшує кількість спор у навколишньому середовищі.

Гіменохет спричиняє розвиток глибокої стовбурової гнилі, яка робить дерево непридатним для життя та господарського використання.

Основна небезпека полягає у втраті деревом міцності. Це часто призводить до раптового падіння хворих дерев під час штормового вітру.

Хвороба є хронічною і з часом призводить до повної загибелі дерева. Лікування глибоко вражених екземплярів є практично неможливим.

Гриб здатний поширюватися на здорові насадження, створюючи вогнища інфекції в саду чи парку, що вимагає вилучення великої кількості рослин.

Зменшення вегетативної маси дерева призводить до суттєвого зниження врожайності, що є критичним для промислових садів.

Необхідно регулярно проводити санітарну обрізку хворих та сухих гілок, щоб обмежити поширення грибниці всередині дерева.

Усі зрізи діаметром понад 2 см необхідно обробляти садовим варом або спеціальними антисептиками для запобігання потраплянню спор.

Після роботи з ураженими деревами весь інструмент слід дезінфікувати розчином мідного купоросу або спиртом, щоб не перенести грибок на здорові рослини.

Видалену заражену деревину слід негайно спалювати. Не залишайте гілки або частини стовбура на території саду як джерело інфекції.

Для профілактики важливо дотримуватися агротехнічних норм: проводити своєчасне підживлення та уникати пошкодження кори при обробітку ґрунту.