Гапалосфериоз

Патоген проникає в зав'язі малини під час цвітіння. Його міцелій розвивається всередині тканин плоду, порушуючи нормальний процес формування кістянок та насіння.

Гриб зберігається в зимовий період усередині уражених частин рослин, а також у вигляді міцелію на залишках суцвіть, що залишилися в малиннику після збору врожаю.

Навесні з початком цвітіння вивільняються спори, які переносяться вітром, комахами або краплями дощу на сприйнятливі квітки, що і запускає новий цикл розвитку захворювання.

Вивчення біології патогена вказує на його тісний зв'язок із фенологічними фазами розвитку культури, тому інфекція проявляється виключно в період формування та дозрівання ягід.

Головною ознакою гапалосфериозу є виражена деформація ягід. Плоди стають асиметричними, горбистими, а окремі кістянки залишаються недорозвиненими.

Уражені ягоди мають нерівномірне забарвлення, часто вони залишаються твердими або, навпаки, засихають, не набираючи необхідної для сорту маси та соковитості.

На поверхні деформованих кістянок при сильному ураженні може з'являтися ледь помітний сіруватий або білий наліт, який є масовим скупченням конідій гриба.

Квітки, уражені збудником, часто виглядають в'ялими, мають потемніння на чашолистках, що свідчить про раннє проникнення гриба в тканини ще до початку формування плоду.

Рослина загалом виглядає здоровою, проте врожай на конкретних пагонах або в цілих секторах плантації демонструє чіткі ознаки патологічного процесу, що відрізняє хворобу від наслідків поганого запилення.

Висока вологість повітря та часті опади під час цвітіння малини є ключовими факторами, що сприяють поширенню інфекції та її активному проникненню в зав'язь.

Загущені посадки, де спостерігається постійний застій повітря, створюють оптимальний мікроклімат для проростання спор гриба та розвитку міцелію всередині тканин.

Відсутність належної санітарної обрізки та залишення старих пагонів на плантації сприяє накопиченню інфекційного фону, що підвищує ризик епіфітотій у наступні роки.

Несприятливі погодні умови, такі як прохолодна і дощова весна, подовжують період цвітіння, що збільшує час вразливості суцвіть до проникнення патогена.

Наявність бур'янів та дикорослої ожини навколо малинника значно підвищує ймовірність занесення спор на культурні посадки, оскільки гриб може жити на багатьох видах роду Rubus.

Шкідливість гапалосфериозу полягає в прямих втратах товарної продукції. Ягоди стають непридатними для реалізації на свіжому ринку через свою потворну форму.

Окрім зміни зовнішнього вигляду, уражені плоди втрачають смакові якості, не накопичують цукри та мають знижену лежкість, що робить їх непридатними для тривалого зберігання.

Масове поширення хвороби на ділянці може призвести до недобору врожаю на 20-25%, що завдає відчутних економічних збитків власникам плантацій та фермерським господарствам.

Пошкоджені тканини ягід стають воротами для інших хвороб, зокрема сірої гнилі (Botrytis cinerea), що ще більше ускладнює ситуацію на полі та прискорює псування врожаю.

Тривала присутність патогена на ділянці вимагає додаткових витрат на фунгіциди, що підвищує собівартість продукції та потребує ретельного контролю за залишками пестицидів у плодах.

Боротьба з хворобою базується насамперед на профілактичних заходах, що спрямовані на покращення аерації кущів та видалення потенційних джерел інфекції.

• Обов'язкове видалення та спалювання всіх уражених ягід та сухих залишків.
• Проріджування пагонів для забезпечення оптимальної щільності посадки малини.
• Використання здорового садивного матеріалу та стійких сортів.
• Профілактичні обприскування мідьвмісними препаратами до початку розпускання квіток.

Ефективним заходом є дотримання сівозміни та правильний вибір ділянки для закладання нової плантації, подалі від занедбаних заростей дикої ожини.

У разі виявлення перших ознак ураження необхідно негайно провести санітарну зачистку, щоб запобігти подальшому розсіюванню спор гриба по всій площі поля.