Хансенула

Ці організми здатні до активного метаболізму цукрів, що призводить до інтенсивного спиртового бродіння в тканинах рослин або на їх поверхні під час зберігання.

Біологічно вони класифікуються як аскоміцети і часто зустрічаються як сапрофіти, але за сприятливих умов переходять до активного паразитування на ослаблених рослинних тканинах.

Сучасна систематика часто відносить представників цього роду до групи Wickerhamomyces, які характеризуються високою стійкістю до несприятливих зовнішніх факторів.

Здатність гриба утворювати специфічні спори дозволяє йому тривалий час виживати в ґрунті або на залишках рослин, очікуючи на появу відповідних умов для активного розвитку.

Критичним фактором для поширення гриба є висока відносна вологість повітря, яка перевищує 70-80% усередині складських приміщень або сховищ.

Оптимальна температура для розвитку колоній становить приблизно +25°C, проте гриб виявляє значну адаптивність до коливань температурного режиму в межах сховищ.

Погана вентиляція в місцях зберігання зерна або овочів створює «мертві зони» з підвищеною вологістю, де гриб Хансенула починає розвиватися найшвидше.

Наявність механічних пошкоджень на поверхні овочів чи плодів полегшує проникнення мікроорганізму всередину, де він починає руйнувати внутрішні тканини.

Недотримання термінів збирання врожаю та надмірне зволоження продукції під час транспортування створюють додаткові ризики для зараження великих партій продукції.

Шкодочинність гриба проявляється у швидкій псуванні товарної якості сільськогосподарської продукції, що веде до прямих фінансових збитків фермерських господарств.

На уражених ділянках з'являється характерний спиртовий або оцтовий запах, який свідчить про глибоке розкладання поживних речовин грибковими ферментами.

Уражене насіння втрачає свої посівні якості, що призводить до зрідження посівів та неможливості отримання планової врожайності в наступному сезоні.

Виділення грибом токсичних продуктів обміну робить урожай непридатним для вживання в їжу або використання в якості кормової бази для сільськогосподарських тварин.

Масове поширення Хансенули на складах може призвести до повної втрати партії продукції за лічені тижні, якщо не вжити оперативних заходів контролю.

Першочерговим заходом захисту є ретельна сушка зерна перед закладанням на тривале зберігання, що мінімізує активність будь-яких дріжджових патогенів.

Необхідно підтримувати оптимальний температурний режим у сховищах, що перешкоджає швидкому розмноженню грибних колоній та поширенню інфекції.

Регулярна дезінфекція складської тари та приміщень за допомогою дозволених фунгіцидних препаратів є обов'язковою складовою технології зберігання врожаю.

Для запобігання розвитку хвороб на полях слід дотримуватися сівозміни та своєчасно видаляти рослинні залишки, що є природним резерватором інфекції.

• Використання систем активного вентилювання;
• Моніторинг вологості зернової маси;
• Застосування фунгіцидів для протруювання насіння.