Дялектові

З біологічної точки зору, вони є симбіотичними комплексами гриба та водорості, що дозволяє їм адаптуватися до життя на корі як на субстраті.

Ці гриби не проникають глибоко в живі тканини рослини-господаря, тому не є патогенами в прямому значенні слова, хоча їх наявність свідчить про певні проблеми в догляді за садом.

Розвиток цих організмів відбувається за рахунок поглинання вологи та мінеральних речовин, що осідають на корі разом з атмосферними опадами.

У промисловому садівництві дялектові розглядаються як фактор, що свідчить про занедбаність насаджень та потребує коригування агротехнічних заходів.

Основним візуальним симптомом є поява на корі дерев специфічних дрібних плям, нальотів або корочок, які зазвичай мають вигляд дисків (апотеціїв).

Колір утворень може варіюватися від сірого до світло-жовтого або коричневого, залежно від виду гриба та вологості навколишнього середовища.

Поверхня кори під такими утвореннями часто стає більш грубою, що може супроводжуватися відшаруванням старих шарів епідермісу.

На відміну від багатьох інфекційних хвороб, дялектові не викликають швидкого некрозу або опадання листя, але помітно змінюють текстуру кори.

Наявність цих лишайників часто перешкоджає ранньому виявленню тріщин, дупел або інших механічних пошкоджень на стовбурах дерев.

Найкращими умовами для розвитку дялектових є висока вологість повітря, часті тумани та відсутність прямого сонячного освітлення на корі.

Насадження, що мають густу, не освітлену крону, є ідеальним місцем для колонізації лишайниковими грибами через постійний мікроклімат з високим рівнем вологості.

У садах, де тривалий час не проводилася обрізка, накопичується велика кількість вологи, що сприяє активному розмноженню спор.

Стан дерева також має значення: старі, ослаблені насадження зі сповільненим ростом кори більш схильні до заселення епіфітами, ніж молоді та активні рослини.

Відсутність регулярних санітарних робіт створює сприятливий екологічний фон для розростання лишайників на великих площах стовбура.

Хоча ці організми безпосередньо не паразитують на рослині, вони можуть сприяти накопиченню вологи, що шкодить корі в зимовий період.

Під щільним покривом лишайників часто поселяються шкідливі комахи, які знаходять захист від зовнішніх умов та обробок пестицидами.

Накопичення лишайникової маси може створювати фізичний бар'єр для нормального газообміну кори, що уповільнює фізіологічні процеси дерева.

Загальна вредоносність полягає у створенні умов для розвитку вторинної інфекції, яка може глибше проникати в кору при пошкодженні її лишайниками.

Естетичний вигляд саду, що страждає від надмірного розвитку лишайників, свідчить про зниження інтенсивності догляду, що негативно впливає на врожайність.

Ефективним заходом боротьби є механічне очищення кори від нальоту за допомогою скребків під час періоду спокою, коли дерево не вегетує.

Важливим профілактичним заходом є обрізка, яка забезпечує кращий доступ повітря та світла до центральної частини крони.

Побілка стовбурів вапняним розчином допомагає створити несприятливі умови для закріплення спор на поверхні кори дерева.

Використання фунгіцидів мідного спектру дії навесні дозволяє знищити спори та міцелій, що почали розвиватися на поверхні.

• Проріджування крон для кращої аерації.
• Очищення від мертвої кори щітками.
• Використання препаратів на основі міді.