Годроніоз

Патоген є аскоміцетом, що зберігається у вигляді грибниці в уражених тканинах кори та на рослинних рештках, які залишаються в саду після зими.

Розвиток гриба активізується при настанні вологої погоди, коли на уражених ділянках з'являються плодові тіла — апотеції або пікніди з великою кількістю спор.

Інфекція проникає в рослину через пошкодження цілісності кори, що виникають внаслідок несприятливих погодних умов або діяльності шкідників.

Живлячись тканинами кори та камбію, міцелій гриба руйнує клітинні структури, що призводить до поступової втрати життєздатності окремими гілками або всією рослиною.

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді подовжених плям коричневого кольору, які поступово перетворюються на вдавлені виразки на корі молодих та дорослих гілок.

На поверхні цих виразок у вологу погоду можна побачити дрібні горбки, які є органами спороношення патогена, зазвичай забарвленими у темні тони.

Листя на хворих гілках починає передчасно в'янути, жовтіти та засихати, оскільки доступ поживних речовин з кореневої системи до них перекривається розвитком некрозу.

Часто в місцях розвитку інфекції спостерігається розтріскування кори, через що деревина оголюється і стає вразливою до впливу факторів довкілля та інших патогенів.

У випадках, коли виразка охоплює гілку по колу, спостерігається повне відмирання всієї частини пагона, що знаходиться вище місця ураження.

Підвищена вологість повітря та тривалі опади створюють оптимальні умови для проростання спор гриба на поверхні рослинних тканин.

Температурні коливання, особливо під час ранньої весни або пізньої осені, послаблюють опірність рослин, полегшуючи впровадження міцелію в кору.

Недостатня вентиляція крони, спричинена відсутністю правильної обрізки, призводить до накопичення надлишкової вологи, що стимулює розповсюдження спороношення.

Механічні травми, отримані під час обробки саду, а також пошкодження, завдані морозами, стають основними точками входу для інфекції в організм рослини.

Поширення хвороби також може відбуватися через інфікований садовий інструмент, яким працювали з ураженими примірниками без відповідної дезінфекції.

Годроніоз завдає значної шкоди садовим культурам, спричиняючи відмирання окремих гілок, що суттєво знижує продуктивність дерев та кущів.

Через порушення провідної системи рослина виснажується, втрачає здатність до нормального плодоношення та поступово втрачає товарний вигляд.

Тривале перебування гриба на плантаціях призводить до накопичення інфекційного навантаження, що робить вирощування певних сортів економічно недоцільним.

Уражені хворобою рослини мають знижену зимостійкість, через що вони часто гинуть під час сильних морозів, навіть якщо раніше успішно переносили зими.

У масштабах розплідників захворювання може призвести до повної втрати посадкового матеріалу та необхідності радикального оновлення насаджень.

Важливим етапом захисту є щорічна санітарна обрізка, під час якої всі хворі частини видаляються з подальшим вивезенням за межі ділянки та знищенням.

Використання фунгіцидів на основі міді є ефективним методом для зниження рівня спор гриба на поверхні кори та запобігання новим зараженням.

Дезінфекція секаторів, пилок та ножів після роботи з кожною окремою рослиною дозволяє попередити передачу патогена здоровим екземплярам.

Зміцнення імунітету рослин шляхом правильного підживлення мікроелементами та дотримання режиму поливу допомагає рослинам краще протистояти патогену.

Ретельна зачистка та дезінфекція ран після обрізки, а також побілка стовбурів захисними складами допомагають створити бар'єр для грибкових інфекцій.