Гілбертельозна гниль

Цей мікроорганізм переважно веде сапротрофний спосіб життя в ґрунті, проте за наявності сприятливих умов легко переходить до паразитування на овочевих та плодових культурах.

Гриб характеризується високою швидкістю проростання спор, що дозволяє йому за короткий час освоїти значні площі ураженої тканини рослини.

Біологічно патоген тісно пов'язаний з іншими видами роду Rhizopus, проте має унікальні морфологічні ознаки спорангіїв, що дозволяють ідентифікувати його під мікроскопом.

Зберігання інфекції забезпечується стійкими до несприятливих умов спорами, які можуть роками знаходитися в ґрунті або на залишках рослин.

Первинною ознакою гілбертельозу є поява ділянок розм'якшеної тканини на плодах, які стрімко перетворюються на водянисту масу.

Дуже швидко на ураженій поверхні з'являється рясний пухнастий наліт, колір якого змінюється від білого до сіро-бурого в процесі дозрівання спор.

На відміну від багатьох інших гнилей, процес руйнування тканин відбувається надзвичайно швидко, буквально за лічені дні або навіть години.

Плоди втрачають свою форму та структуру, перетворюючись на неприємно пахнучий субстрат, покритий спороношенням патогенного гриба.

При візуальному огляді наліт виглядає як «ватяна» грибниця, що вкриває плід щільним шаром, перешкоджаючи випаровуванню вологи.

Оптимальними умовами для розвитку Gilbertella persicaria є підвищена температура повітря, зазвичай у межах 25–30 градусів Цельсія.

Висока відносна вологість повітря є ключовим фактором, що сприяє масовому поширенню спор гриба у сховищах та на полях.

Найбільш небезпечним періодом є час після рясних опадів, коли тканини плодів стають пухкими та вразливими до проникнення міцелію.

У сховищах хвороба активізується при відсутності належної циркуляції повітря та накопиченні конденсату на поверхні плодів.

Механічні пошкодження, завдані під час збору, сортування або транспортування, значно підвищують ризик зараження здорових плодів.

Головна небезпека полягає в надзвичайно високій швидкості розповсюдження інфекції, що може призвести до втрати всього врожаю в межах однієї тари.

Гриб вражає широкий перелік культур, включаючи томати, баклажани, перці, а також різноманітні кісточкові та ягідні культури.

Економічні збитки зростають через те, що продукція втрачає товарний вигляд і стає токсичною, що унеможливлює її продаж чи переробку.

Хвороба є критичною для виробників, які використовують тривале зберігання, оскільки навіть один інфікований плід стає джерелом швидкого зараження всієї партії.

На полі патоген призводить до зниження загальної якості продукції, особливо у випадках, коли плоди торкаються вологого ґрунту.

Основним методом профілактики є обережне поводження з врожаєм для мінімізації будь-яких механічних пошкоджень шкірки плодів.

Важливо забезпечити швидке зниження температури продукції після збору та підтримувати її на низькому рівні під час всього періоду зберігання.

Необхідно суворо дотримуватися санітарних норм у сховищах, включаючи дезінфекцію та регулярне провітрювання приміщень.

На полях слід проводити агротехнічні заходи, спрямовані на запобігання контакту плодів із землею, наприклад, мульчування або підв'язування рослин.

• Ретельне сортування перед закладанням на зберігання.
• Використання фунгіцидів згідно з регламентом у періоди ризику.
• Своєчасна боротьба з комахами-шкідниками, що травмують плоди.
• Забезпечення оптимальної вентиляції в пакувальних цехах.