Фузаріоз шовковиці

Гриб проникає в рослину через кореневу систему або пошкодження кори, після чого міцелій швидко поширюється судинними пучками, перешкоджаючи циркуляції соків.

У процесі росту Fusarium mori виділяє токсини (фузаріотоксини), які негативно впливають на життєдіяльність клітин рослини та викликають їх поступову загибель.

Цей гриб належить до ґрунтових патогенів, тому він може тривалий час зберігати життєздатність у субстраті, навіть за відсутності живих тканин господаря.

Для швидкого розмноження гриб утворює велику кількість спор, які здатні поширюватися на значні відстані за допомогою вітру, води або комах.

Головною ознакою ураження є раптове в'янення окремих гілок або цілих частин крони, яке виглядає як дефіцит вологи, попри достатній полив.

При поперечному зрізі хворих пагонів добре помітне потемніння деревини у вигляді кілець або окремих плям, що свідчить про пошкодження провідних судин.

На корі можуть з'являтися некротичні ділянки, які з часом перетворюються на відкриті рани або виразки, що суттєво послаблює структуру стовбура.

Листя на хворих гілках починає жовтіти та скручуватися, а згодом передчасно опадає, що призводить до оголення дерева вже в середині літа.

На пізніх стадіях хвороби дерево повністю припиняє ріст, втрачає здатність до плодоношення і через кілька сезонів може повністю висохнути.

Розвитку хвороби сприяє висока вологість ґрунту, яка виникає після затяжних дощів або через надмірний полив, що створює сприятливе середовище для грибниці.

Температурний режим у межах 20–25 градусів тепла є оптимальним для активного проростання спор та інфікування здорових тканин шовковиці.

Рослини, що ростуть на важких глинистих ґрунтах із поганим дренажем, піддаються фузаріозу набагато частіше, ніж дерева на легких супіщаних ділянках.

Будь-які механічні пошкодження, завдані під час обрізки або догляду за ґрунтом, стають «воротами» для проникнення грибної інфекції всередину дерева.

Відсутність належного догляду, зокрема накопичення опалого листя та незнезараженого інвентарю, підвищує ризик масового спалаху хвороби в насадженні.

Фузаріоз завдає колосальних збитків шелковицям, оскільки хвороба важко піддається лікуванню після того, як міцелій проник у глибокі шари деревини.

Втрата листя безпосередньо позначається на продуктивності шовкопряда, що робить вирощування цієї культури економічно нерентабельним у разі епіфітотії.

Хвороба призводить до зниження зимостійкості дерев, через що вони частіше підмерзають у зимовий період і стають вразливими до вторинних інфекцій.

Інфіковані насадження потребують постійного нагляду та суворих карантинних заходів, щоб запобігти поширенню інфекції на сусідні здорові ділянки.

Повне знищення хворих дерев разом із кореневою системою є частим наслідком фузаріозу, що потребує значних витрат на розкорчовування та рекультивацію.

Основна стратегія боротьби полягає у виборі стійких до фузаріозу сортів та забезпеченні оптимальних умов для росту шовковиці на плантації.

Важливо своєчасно видаляти та знищувати всі уражені частини рослин, причому інструменти після контакту з хворою деревиною обов'язково дезінфікують.

Для профілактики рекомендується обробка саджанців та ґрунту фунгіцидами широкого спектра дії, особливо під час вологої та теплої весни.

Дотримання режиму поливу та поліпшення структури ґрунту (дренаж) суттєво знижує ймовірність зараження кореневої системи патогеном.

• Регулярна дезінфекція секаторів та пилок спиртовими розчинами
• Використання мінеральних добрив з високим вмістом калію та фосфору
• Уникнення загущених посадок для покращення вентиляції крони
• Збір та знищення опалого листя, в якому зимують спори